Жителі Звягеля, як і у всьому світі, час від часу стикаються з агресією з боку людей з психічними розладами. Це може статися скрізь: чи коли ви проживаєте по сусідству з хворою людиною, чи просто у середмісті, коли йдете у справах. Жертвами переважно стають жінки та діти, які мають менше фізичних можливостей для свого захисту. Що ж робити, щоб убезпечити себе? Чи є механізми контролю за такими потенційно небезпечними людьми? Куди звертатися, щоб допомогли як жертві нападу, так і самому хворому? Про це ми запитали у соцслужб міста й поліції.
Найперше зазначимо, що не всі люди з психічними розладами становлять загрозу. Це, так само як і серед здорових людей лише певний відсоток схильний до агресії, а ще менший — проявляє її. Тому не варто демонізувати всіх, хто має психіатричний діагноз.
Що ж стосується агресивно налаштованих місцевих жителів з психічними розладами, то посадовці про проблему знають. Однак місцева влада опинилася у складній ситуації через законодавчі обмеження. Про це розповіла начальниця управління соціального захисту населення Звягельської міської ради Лілія Хрущ.
"На сьогодні у нас на обліку у Звягельській громаді близько 200 осіб з психічними розладами, які потребують медичного догляду та влаштовані на лікування. 78 з них перебувають у психоневрологічних інтернатах, ще 17 — у геріатричних закладах", — зазначає Лілія Хрущ. Проте ці цифри не відображають повної картини. У громаді значно більша кількість людей з психічними розладами, ніж офіційно зареєстровано та перебуває під наглядом в інтернатах. Багато хворих або не лікується, або ж навіть не звертається до лікаря.
Проблеми для оточення починаються, коли люди з психічними розладами проявляють агресію. "Був випадок, коли чоловік ледь не підірвав будинок. Також він лякав дітей. Ми його три рази возили в інтернат, але він не давав згоди на госпіталізацію", — розповідає керівниця управління соцзахисту.
Про цю історію ми писали. Агресивний чоловік з психічними розладами у мікрорайоні "Болгарбуд" нападав на вулиці на випадкових перехожих жінок. Постраждалі описували випадки, коли він їх бив, лаяв, плював та навіть погрожував убивством. Крім того, чоловік демонстрував дітям свої геніталії. Згодом його все ж таки госпіталізували до медичного закладу, щоправда, з четвертої спроби, адже він категорично відмовлявся лікуватися.
"Закон про психіатрію чітко вказує: госпіталізація можлива лише добровільно на прохання або за усвідомленою письмовою згодою особи з психічним розладом", — роз’яснює Лілія Хрущ.
Це створює парадоксальну ситуацію: людина може бути визнана недієздатною через психічний розлад, але рішення про її лікування все одно залежить від її згоди.
Згадаємо ще один нещодавній випадок, який сколихнув усе місто. 28 серпня 2021 року на "стометрівці" чоловік убив випадкову перехожу. Жінка сиділа на лавці, як раптом до неї підійшов невідомий і вдарив ножем в шию. Вбивцею виявився 31-річний звягелянин, якого рівно за два роки до вбивства суд визнав недієздатним через проблеми з психічним здоров'ям. Мати чоловіка розповідала, що у нього бували напади агресії.
"Примусові лікувальні заходи у нас вирішуються та призначаються лише судом. Напевно, варто також додати, що це не обов'язково йдеться про госпіталізацію. Іноді судом визначається амбулаторне лікування", — пояснили нам у пресслужбі поліції Житомирської області.
А нині жителі Звягеля скаржаться на агресивну жінку, яка, гуляючи містом викрадає зазвичай велосипеди та нападає на жінок та дітей. У Facebook-групі "Мамочки Звягеля", яка налічує понад 25 тисяч учасників, активно обмінюються історіями ті, хто постраждав від дій цієї жінки.
Начальниця управління соціального захисту населення міськради розповіла, що раніше цією жінкою опікувалася її сестра, яка виїхала за кордон. "Ця людина мала інвалідність, але не була визнана недієздатною. Інвалідність вона мала до 2022 року й отримувала кошти на власну картку. Зараз ми розпочали відновлення її документів, які зникли, щоб лікар зміг оформити для цієї хворої групу інвалідності, а потім влаштувати в інтернат". Але знову ж таки жінка спершу має дати свою згоду на госпіталізацію.
Що ж робити, якщо людина з психічними розладами проявляє агресію та застосовує фізичне насильство? У таких випадках соціальні служби можуть лише рекомендувати викликати поліцію та швидку допомогу. "Примусова госпіталізація можлива тільки якщо людина становить безпосередню небезпеку", — говорить Лілія Хрущ.
Правоохоронці це підтверджують і додають, що якщо поліцейські приїхали на виклик і підозрюють, що розмовляють з людиною, яка потребує певної медичної допомоги, в тому числі психіатричної, то вони викликають "швидку". "І лише за попередніми висновками лікарів людину можуть доставити до лікувального закладу", — наголошують в поліції.
"Якщо ви зіштовхнулися з психічно неврівноваженою людиною, або ж ситуація неоднозначна, то забезпечте собі безпеку — відійдіть якомога далі й намагайтеся не контактувати, — радять у пресслужбі Житомирської обласної поліції. — Телефонуйте 102 чи 103 залежно від обставин. Так і кажіть, що вважаєте, що людина становить небезпеку або собі, або оточуючим. В поліції є таке поняття, як поліцейське піклування. Навіть якщо людина не робить нічого страшного, але вона дезорієнтована та розгублена і за умови, що її особу встановлено — поліцейські можуть доставити її до місця проживання. Якщо ж вона потребує більшої допомоги, то знову ж таки, звертаються до медичних фахівців".
Ситуація у Звягелі відображає загальнонаціональну проблему, оскільки останніми роками зростає кількість людей з психічними розладами та пов'язаних з цим наслідків.
Розв’язання проблеми потребує змін на законодавчому рівні. "Ми колись писали відповідне звернення від депутатів міської ради, ще в минулому скликанні, але поки що безрезультатно", — зазначає Лілія Хрущ, підкреслюючи необхідність перегляду законодавства про психіатричну допомогу.
Це ставить перед суспільством складне питання: як знайти баланс між повагою до особистої свободи та необхідністю захисту як самих хворих, так і оточуючих.
Матеріал виготовлено за підтримки ГО "Інститут масової інформації" в межах проєкту міжнародної організації Internews Network
