14 вересня до Звягеля на осінній ярмарок зі своїми виробами звідусіль з’їхались українські майстри та майстрині. Журналісти Новоград.City також завітали на захід та поспілкувалися з ярмаркувальниками.
Що розповіли про осінній ярмарок у Звягелі майстри та відвідувачі
Крім осіннього ярмарку 14 вересня у Звягелі проходив й “Фестиваль картоплі”. Тому серед відвідувачів ярмарку можна було почути скарги на маленьку кількість людей.
Картинка для порівняння кількості людей на ярмарку та на фестивалі Фото: Новоград.City
Попри це у більшості продавців на ярмарку був гарний настрій та майстри були задоволені днем проведеним у Звягелі.
“У вас тут дуже приємні люди”, - зазначає Тетяна Ковальчук, яка приїхала на ярмарок з міста Красилів, що на Хмельниччині, та додає : ”ось деякі містяни, які купили наші роботи, вже прийшли й подякували нам за нашу працю та наші роботи”.
Тетяна Ковальчук з чоловіком на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
Серед товарів майстрині різноманітні корисні речі для дому: ключниці, кухонні дощечки, серветниці, місткості для спецій тощо. Їх жінка виготовляє спільно зі своїм чоловіком з 2017 року. Каже, що таке хобі приносить невеличку “надбавку до пенсії”.
Неподалік від пані Тетяни знаходиться прилавок молодої пари переселенців Вікторії та Максима, які приїхали на захід з Рівного.
“Я сам родом з Запоріжжя, Вікторія з Луганської області. До війни ми жили у Харкові, а зараз у Рівному”, - розповідає Максим.
Вікторія та Максим на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
На їхньому прилавку стоять свічки ручної роботи, аромадифузори та вироби з гіпсу. Ця власна справа за словами Вікторії почалася з перегляду фільму “Аромат кохання”.
“Ідея виготовляти свічки прийшла до нас напередодні Нового року, коли у новорічному фільмі ми побачили як герой підбирав аромат для свічок. Ми надихнулися цим та вирішили спробувати виготовляти свічки самостійно. На початку звісно були помилки, проте завдяки цьому ми навчалися робити наші свічки ідеальними. Так само потім ще почали робити гіпсові вироби та аромадифузори для дому. Наразі наша майстерня знаходиться в нас вдома, проте ми мріємо та йдемо до того аби колись відкрити власну майстерню-магазинчик”, - ділиться Вікторія.
Також з Рівного приїхала і майстриня з виготовлення прикрас пані Наталія. Її вітрина рясніє різноколірним бісером та янтарем. Особливу увагу привертають “чокери” Лесі Українки, виконані за зразком тих прикрас, які можна побачити на письменниці на 200-гривневій купюрі.
Пані Наталя на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
“Бісероплетінням я займаюся років 10. Починала з виготовлення жгутів з бісеру, браслетів, а згодом перейшла на силянки. Через те що у сучасному світі повертається мода на прикраси у старовинному стилі, на силянки є попит.
Також сьогодні на ярмарок я привезла вироби з корала під національні костюми, вироби з бурштину тощо. Оскільки сьогодні на ярмарку було небагато людей, хотілося б наступного разу приїхати до вас на День міста чи “Лесини джерела”, аби показати свої вироби більшій кількості містян, адже в мене є прикраси, які можуть зацікавити місцевих красунь. Їх я робила надихнувшись вашою землячкою — Лесею Українкою”, - розповідає пані Наталія.
Поруч з жінкою стоїть інша майстриня, пані Світлана. Її вироби збирають увагу молодого покоління, адже вона привезла на ярмарок м’які іграшки. Майстриня створює власні в’язані вироби вже понад 10 років.
Пані Світлана на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
“Це не було захопленням зі школи. Просто колись захотілося спробувати зв’язати таку красу, я і зробила”, - посміхається жінка.
На осінньому ярмарку також були представлені роботи місцевих майстринь та майстрів. Наприклад пані Валентина вперше долучилася до такого заходу. На виставковому столику звягелянки розпустили свої пелюстки їстівні солодкі зефірні квіти. За словами дівчини це хобі з’явилося в неї досить нещодавно.
Пані Валентина на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
“Зимою не було що робити. Тож в мене був вибір — або вчитися пекти хліб, або зефір. І через те, що світло в нас систематично пропадає, хліб пекти наразі невигідно, а зефіру світло не потрібно. Він стабілізується при кімнатній температурі та добу він сохне”, - розповіла дебютантка.
Неподалік від зефірних квітів розташувалися справжні. Їх власниця пані Ірина займається вирощуванням та продажем рослин вже третій рік.
“Зазвичай я торгую тут, в центрі, тож мене знає багато місцевих мешканців. Попри це сьогодні в мене також було багато покупців. Найчастіше люди брали хризантеми”, - ділиться жінка.
Пані Ірина на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
На міський ярмарок привіз свої товари й військовослужбовець Валентин Лазюта.
Валентин Лазюта на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
Вони з дружиною Світланою вже 8 років тримають родинну пасіку з 80 вуликів у Новій Романівці. На їхньому прилавку представлений мед, воскові свічки, настоянки, олійка холодного віджиму тощо.
За словами жінки як Валентина мобілізували, левова частина догляду за пасікою перетворилася у її відповідальність.
“Мій чоловік живе цією справою і догляд за пасікою в нас займає багато часу. Починається все з травня, і десь до кінця червня, треба бігати, чергувати, бо кожен день може десь хтось втікти (йдеться про втечу бджіл з вуликів).
Вулики мають постійно оброблятися, щоб не завівся кліщ. Також кожен раз потрібно сортувати рамки: десь доставити, десь забрати, щоб гнізду не було ні жарко, ні холодно, потім регулювати кількість трутнів, щоб їх також там багато не було”, - розповідає пані Світлана.
Валентин та Світлана на осінньому ярмарку у ЗвягеліФото: Новоград.City
Під час спілкування з журналістами до прилавка підійшов покупець — пан Петро. Чоловік каже, що дізнався про цей ярмарок завдяки “сарафанному радіо”, тож вирішив і собі поярмаркувати. Чоловік зазначив, що його потішив асортимент заходу, проте й зауважив, що наступного разу хотів би бачити на заході активності й для дітей.
Відвідувач ярмарку пан ПетроФото: Новоград.City
