У Звягелі відбувся фотопроєкт під назвою "Вірю. Чекаю. Кохаю", який об'єднав дружин українських захисників. Ця ініціатива стала частиною більшого соціально-психологічного проєкту "Незламна надія", спрямованого на підтримку сімей військовослужбовців.
Організатори прагнули віддати шану жінкам, які тримають тил, чекаючи на повернення своїх коханих з фронту. "Кожна з них проходить свій особливий шлях у цій війні. Фотопроєктом ми прагнули дати частинку підтримки і визнання саме тим, хто тримає тил наших військових, заради кого вони насамперед пішли боронити Україну", — зазначили у Ветеранському просторі Звягеля.
Фотопроєкт реалізований завдяки спільним зусиллям місцевих активістів та митців. Ідею та декор розробили Іванна Кучер і Марина Власюк, а за об'єктивом стояла талановита фотографиня Анастасія Ваховська.
Ініціатива відбулася за підтримки відділу по роботі з ветеранами управління соціального захисту населення Звягельської міської ради в межах соціально-психологічного проєкту для сімей військовослужбовців "Незламна надія", що реалізується ГО "Звягельська міська організація жінок" за підтримки грантової програми "Коло підтримки" для жіночих/феміністичних організацій з усіх регіонів України, що здійснює Міжнародний благодійний фонд "Український Жіночий Фонд".
"Незламна надія" — це проєкт про силу духу та взаємопідтримку. Він покликаний допомогти жінкам знайти ресурси для самодопомоги й не втрачати оптимізму в складні часи. Фотопроєкт "Вірю. Чекаю. Кохаю" став яскравим свідченням того, що любов та надія залишаються непохитними навіть у найтяжчі часи випробувань.
Раніше ми писали, що у Звягелі готували страви з картоплі, щоб зібрати гроші на виготовлення дронів. Деталі тут.
