150 років тому у Звягелі народився талант, який змінив єврейську літературу.
Наше місто – батьківщина єврейського письменника Мордехая-Зеєва Фейєрберга (також Мордхе-Вольф Файєрберг, у книзі реєстрацій актів народження Новоград-Волинського рабинату записаний як Мордко-Вольф Фаєрбарг). Народився він 20 вересня (за старим стилем – 8 вересня) 1874 року.
Виріс в ортодоксальній хасидській сім'ї, його батько був шойхетом, Файєрберг отримав традиційне виховання. Але цікавість до Хаскали і руху Ховевей Ціон, що виявився в ранньому віці, привела його до розладу з батьком.
Літературна кар'єра розпочалася у 1896 році, коли, приїхавши до Варшави (в ті часи місто вважалася центром єврейської літератури і друку), він показав свої вірші та оповідання М. Соколову, редактору щоденної газети на івриті "Ха-Цфіру", який порадив Файєрбергу писати прозу. Через рік була опублікована перша повість Файєрберга "Я'аков ха-шомер" ("Вартовий Я'аков"). У 1897-98 роках з'явилися ще п'ять повістей Файєрберга, три з яких, у тому числі "Ба-'ерев" (Вечірком; 1898) були надруковані в журналі "Ха-Шіллоах".
Фейєрберг також писав нариси про життя євреїв свого міста. Яскраво і точно письменник в памфлеті під назвою "Листи з Волині" аналізує організацію життя єврейської громади рідного міста, яке на той час являв собою типовий "штетл" (так називали на ідиш містечка і повітові міста колишньої Російської імперії, в яких переважало єврейське населення, а у Новограді-Волинському в 1884 року воно становило 7389 чол. – понад 54% від загальної кількості жителів). "Вона (громада - З.Б.) утримувала 30 молитовних будинків, 4 рабинів і дві лазні", складалася із "близько 800 торговців, сотень ремісників, котрі не знаходити для себе роботу та їли плоть один у одного", а також із "біля сотні меламедів (релігійний вчитель - З.Б.) (чверті яких вистачило б після удосконалення освіти), шадхенів (сват, посередник під час укладання шлюбу в іудаїзмі – З.Б.), маклерів, писарів і подібних їм насінин, які посходили один за одним на всіяному тернинами єврейському полі".
Зірка талановитого письменника згасла 2 березня (18 лютого) 1899 року о третій годині після полудня. "Похорон відбувся того ж дня, увечері. Віяв злий холодний вітер. Мокрий сніг, що в’їдався в кістки, падав на землю і швидко перетворювався у грязюку. Але все це не завадило великим натовпам людей рухатися слідом за марами Фейєрберга. Майже все місто приймало участь у похороні. Всі наче враз усвідомили, що помер той, хто своєю величчю і славою увінчав сіре маленьке містечко" (зі спогадів єврейського історика, письменника Зецера).
Фейєрберг так і не дочекався виходу у світ своєї найзначнішої повісті "Леан?" ("Куди?", 1900). Посмертно були опубліковані також його полемічні статті про літературу та єврейське громадське життя. І хоча деяким творам письменника бракує художньої зрілості, критики бачили у ньому самобутній літературний талант. Його творчість цілком присвячена зображенню трагічного конфлікту між прихильниками традиційного способу життя і прихильниками змін, основний художній прийом – сповідь героя, а сповідальна повість стала основною літературною формою прози на івриті ХХ століття.
Ім’я письменника носять вулиці ізраїльських міст Тель-Авіва, Хайфи, Холона, Нетанії, Бєер-Шеви.
27 липня 2001 року на честь письменника урочисто відкрито меморіальну дошку на фасадній частині будинку колишньої Чорнобильської синагоги (теперішня адмінбудівля хлібозаводу).
2003 року твори Фейєрберга в російському перекладі вперше опубліковані на його батьківщині: видавництво "НОВОград" випустило збірник "Свет и тени" (упорядник – Л. Коган), з ним ви можете ознайомитися в центральному бібліопросторі імені Юрія Ковальського.
Влітку 2005 року на єврейському кладовищі (вул. Коростенська) знайдено і впорядковано місце поховання письменника. На надгробку збереглася більша частина епітафії на івриті. Ось її переклад: "... ... [тут похований] молодий [чоловік] великого таланту Мордехай-Зеєв Фейєрберг, син р. Шимона, шойхета і контролера, котрий народився в Звягелі 9-го Тишрей 5675 р. Хай його душа буде зав’язана у вузол життя".
За своє коротке життя Фейєрберг написав небагато. Але й ті твори, що вийшли з-під його пера, забезпечили йому одне з чільних місць у новій єврейській літературі. Йому вдалося відбити той глибокий духовний злам, який пережила частина єврейської інтелігенції 80-90-х років XIX століття: задихаючись у застиглих формах традиційного укладу життя, багато її представників відчувало водночас глибокий душевний біль і сум при вигляді неминучого руйнування старого світу.
Звягельська бібліотека
