236 котів і 5 собак — стільки тварин наразі живуть у "Домі котів", збудованому на Житомирщині у 2022 році. Про історію створення притулку, його мешканців, їхні сумні історії й порятунок, про те, завдяки кому це строкате товариство виживає під час війни і як можна підтримати котиків, нашим колегам з Гард.City розповіла засновниця ГО "Дім котів" Вікторія Іщенко.
Під час серфінгу мережею журналістка побачила публікацію на одному з новинних сайтів про те, що "Дім котів" дуже потребує підтримки. Спочатку відправила котикам невеличкий донат на поїсти. А тоді знайшла інстаграм притулку і надіслала запит на інтерв’ю. Пані Вікторія радо погодилася, оскільки прихисток наразі переживає скрутні часи, і будь-яка підтримка важлива, в тому числі інформаційна.
"Кидали тварин в мішках через паркан, приносили коробки з кошенятами чи цуценятами"
Насамперед прошу розповісти про прихисток, його мешканців і команду, яка ними опікується. Вікторія починає свою розповідь так:
— У нас є притулок, в якому мешкають 236 котів і 5 собак. Територіально ми розташовані у невеличкому містечку Радомишль Житомирської області.
Притулком опікуюсь я і моя мама, вона мені допомагає годувати тварин.
Раніше з нами була моя донька, однак вона вже 2 роки як переїхала, але старається допомагати фінансово та інформаційно.
— Як все почалося, коли був створений притулок?
— Тваринам я допомагала завжди. Спочатку коти мешкали біля мого гаража, там у них були встановлені будки, де вони зимували. Малечу ховала в гараж. Взимку кип'ятила воду та наливала в пляшки, щоб їх зігріти. Лікувала, стерилізувала та намагалась прилаштувати. У 2019 році померла моя бабуся і лишила мені будиночок. Тоді і прийшла ідея створити притулок. Спочатку котів я перенесла в будинок, там все для них облаштувала. І, звісно, місцеві почали мені зносити тварин з усіх усюд. Кидали в мішках через паркан, приносили коробки з кошенятами чи цуценятами.
Прилаштовувати вдавалось далеко не всіх. Більша частина лишалась у мене.
І у 2021-му я вирішила будувати притулок. На щастя, мої рідні мене підтримали, батьки, чоловік та донька почали допомагати, взяли кредит.
"Коли російські війська перекрили житомирську трасу, було складно з харчуванням, але покинути тварин навіть не думала"
— У 2022 році ми закінчили будівництво. А в кінці зареєструвались офіційно.
— Не страшно було відкривати притулок у той час, коли чимало людей виїздили з країни?
— Ні, не страшно. Тварин було на той момент вже багато і покинути я їх не могла, навіть не думала про це. На початку вторгнення російські війська перекрили житомирську трасу, було геть складно з харчуванням. Але, на щастя, їх швидко відігнали.
Я завжди хотіла, щоб тварини були максимально вільні, не сиділи в клітках.
Тому побудували дві кімнати для них з виходом у вольєр, щоб було сонечко та свіже повітря.
"Більшість тварин були скалічені людьми"
— Як вплинуло повномасштабне вторгнення на вашу діяльність?
— Після початку повномасштабного вторгнення кількість тварин зросла.
Люди виїздили та залишали своїх тварин, також частина тварин потрапила із зон бойових дій.
За весь час існування притулку було дуже багато тварин, більшість із них були скалічені людьми. Одну собаку обгорнули дротом та викинули на швидкості з автівки. Її вдалось врятувати, ампутували їй лапку та довго лікували.
Також є коти, які втратили лапи, потрапивши в капкани, які розставили люди. Є тварини, обстріляні кулями з повітряної рушниці, з вибитими очима. Багато тварин постраждали через людей.
Є котик, якому людина вибила щелепу. Його теж довго лікували, частини нижньої щелепи у нього немає, але він себе чудово почуває, гарно їсть та живе своє котяче життя.
На жаль, історії тварин геть невеселі.
Усі вони опиняються в притулку завдячуючи людській жорстокості та безвідповідальності.
"Притулок існує на власний кошт і пожертви людей"
— Де берете кошти на утримання, хто допомагає? Чи є підтримка від місцевої влади, держави, міжнародних організацій?
— Існує притулок виключно на власні кошти та на пожертви небайдужих людей. Також притулку допомагають українські благодійні фонди. Із початком повномасштабки ми отримали допомогу від закордонних донорів з Америки та Данії.
На жаль, підтримки від місцевої влади та від держави ми не маємо.
Цей рік допомога від благодійних фондів різко зменшилась, закордонні донори теж скоротили допомогу фондам. Так що виживати дедалі тяжче.
Тварин не меншає, а навпаки, люди привозять навіть своїх домашніх, бо їм вони не потрібні.
Тільки на їжу в місяць треба більше ніж 40 000 грн. Плюс наповнювач, планові операції, лікування, стерилізації, опалення, виходить кругленька сума. Усі власні кошти йдуть на тварин та ще й доводиться постійно просити допомоги по всіх фондах та у людей.
Як допомогти тваринам: надсилайте корм, наповнювач, пелюшки
— Допомогти нам можна фінансово або прислати на пошту сухі та вологі корми, деревний наповнювач, пелюшки, простирадла та дряпки за адресою: Житомирська область, м. Радомишль, Нова пошта 1, Іщенко Вікторія.
Допомогти хвостикам можна фінансово, кормом або необхідними речами.
Реквізити для підтримки "Дому котів":
- Приватбанк: 5169 3351 0068 1879, ПБ ГО Дім котів.
- PayPal [email protected]
- Банка моно тут
Раніше ми писали, як влада Звягеля розв’язує проблему з безпритульними собаками. Деталі тут.
