П'ять років в країні триває війна. П'ять років гинуть наші хлопці. Ми мусимо пам’ятати кожного.
Саме з цією місією вже четвертий рік поспіль до Новограда приїздять керівники проєкту "Ікона пам’яті загиблим за Незалежність України".
Цілий рік вони невтомно працюють, створюють ікони, аби приїхати та вручити їх рідним загиблих бійців. Волонтери проєкту: Олександра Стакан, Ольга Ігнатова, Марина Кирилова, Алла Отруба, Костянтин Штріккер Ольга Ігнатова, Людмила Швайка, Артем Грін, Світлана Абрамович, Марія Уланова Ніна Шепетуха, Вікторія Боровська, Артем Олановський, Лілія Шашкевич-Онищенко приїздять саме в середині серпня, бо саме в цю пору, п'ять років тому, тривали страшні бої за Степанівку, де полягло занадто багато наших земляків.
Автором цієї ідеї стала відомий італійський скульптор, українка за походженням Олена Карамушка.
Волонтерка Ірина Мінєєва у Facebook написала: "Насправді, серпень страшний у нашій пам'яті. Це коли пам'ятаєш усіх, хто не повернувся додому до серпня 2014 і після чорної Степанівки, хто ще досі в сухому списку "без вісті", а вдома їхні рідні щодня ховають і воскрешають подумки – бо може живий? Це страшний місяць, не дивлячись на літо, сонце, відпустки. Це коли "всі втомилися від війни", а ми вперто йдемо вперед. Це коли ми розуміємо, що життя триває, а стрічка забита портретами молодих, красивих "нагороджених посмертно".
Серпень – це коли волонтери між собою, не зговорюючись, згадують ті чорні дні п'ятирічної (вже!) давнини, а ніякі інші справи не дають того забути...
Страшні для нас усіх такі чудові поля соняшників і дикого маку
Пам'ятаємо...Згадайте їх, вони віддали своє життя за вас".
Цьогоріч барельєфи отримали родини Олександра Борисенка, Дмитра Козачонка, Дмитра Оверчука, Ярослава Куришка, Олександра Юхимчука, Василя Карпенка, Сергія Тимощука, Сергія Колесніченка, Михайла Шаблі, Івана Тимощука, Тараса Ляшука, Олександра Суліцького, Сергія Пешка, Юрія Кочука, Сергія Малого та Євгена Волосевича.
У залі, окрім рідних загиблих, були також друзі та просто не байдужі громадяни, які вирішили підтримати рідних та вшанувати пам’ять полеглих. Піснею "Білі лебеді" у виконанні Христини Панасюк та словами Ірини Мінєєвої розпочався захід.
Ірина у своєму виступі розповіла:
– Поки жива пам'ять про наших хлопців вони живуть в наших серцях. Пам'ятати та нести цю пам'ять через життя — наш обов'язок! Щоб допомогти рідним розділити їхній біль, вшанувати полеглих ми розпочали цей проєкт, саме тому він й існує.
Ікони освятили священнослужителі 30 бригади, після чого родичам загиблих вручили барельєфи.
– Ви мусите пам'ятати кожного, вони віддали за нас своє життя. Віднині вони янголи у небесах. Дякую вам за чудових синів від імені всієї української діаспори в Італії. Прийміть від нас ці ікони! – звернулась в листі до присутніх Олена Карамушка.
Щоб допомогти існувати проєкту далі, ви можете пожертвувати кошти на карту для допомоги Приватбанк: 4149 4991 2764 0546 Артющенко Олександра.
