Ігор "Мультик" і Володимир "Монгол" — рідні брати родом зі Звягеля, які з початком повномасштабного вторгнення повернулися в Україну, щоб стати на захист рідної землі. Сьогодні вони разом служать у другій артилерійській батареї 100-ї окремої механізованої бригади й упевнені: Україна здобуде перемогу.
Історію сталевих воїнів "Сталевої Сотки" розповіли у пресслужбі 100-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. Далі пряма мова.
Ці колоритні бородані — рідні брати, які у перші дні повномасштабного вторгнення повернулися в Україну з-за кордону і стали до лав ЗСУ.
Ігор на псевдо "Мультик" та Володимир на псевдо "Монгол" разом служать у другій артилерійській батареї артилерійського дивізіону 100 ОМБр. І про життя цих чоловіків колись неодмінно знімуть кіно…
Молодшого із братів звати Ігор (на фото його легко впізнати за вищим зростом). На початку 2000-х років, відразу після проходження строкової служби в ЗСУ, йому довелося взяти участь у миротворчих місіях ООН на Балканах та в Іраку.
А за тиждень до початку анексії Криму сім’я чоловіка нарешті зважилася втілити у життя давню мрію — продати квартиру в Харкові й купити будинок у Керчі.
Та побачивши колони російської військової техніки і "зелених чоловічків", пан Ігор відразу збагнув, що відбувається. Оперативно вивізши дружину та двох синів (на той момент ще зовсім маленьких!) з півострова назад на материкову Україну, він добровольцем прийшов до тодішнього військкомату і став до лав ЗСУ…
Протягом 2014-2018 років "Мультик" брав участь в АТО. А після демобілізації виїхав із сім’єю до Чорногорії. На світанку 24 лютого 2022 року, дізнавшись про повномасштабне вторгнення, Ігор сказав своїй дружині Олесі:
— Вибач, кохана! Мушу повертатися в Україну і захищати нашу Батьківщину від окупантів…
Приїхавши до батьків у рідний Звягель на Житомирщині, Ігор побачив там… старшого брата Володимира, який так само щойно повернувся з-за кордону, де був на заробітках.
Володимир також уже мав військовий досвід — у 1996-2001 роках служив у тодішній 30 танковій дивізії на посадах командира взводу та начальника складу РАО.
— Дружина Тетяна завагітніла, зарплата була маленька, — пригадує чоловік. — Щоб якось виживати, мусів звільнитися з армії і поїхати на Херсонщину — вирощувати кавуни. Згодом опинився на заробітках за кордоном…
Зустрівшись у батьківському домі, обійнявши тата Володимира Олексійовича та маму Світлану Михайлівну, брати разом пішли до ТЦК…
Нині Ігор "Мультик" є командиром відділення зв’язку артилерійської батареї, а Володимир "Монгол" — командиром відділення управління командира батареї.
Брати-гармаші переконані, що наша держава зможе подолати окупантську чуму:
— Ми, українці, дуже відрізняємося від тих орків. Наші люди — це просто вогонь! І завдяки цьому ми дивуємо і будемо дивувати увесь світ — крок за кроком виборюючи свою свободу!
Раніше ми писали про історію Ярослава з позивним "ХАН" з 30 ОМБр, який захищає Україну на передовій. Подробиці тут.
