У Барашах на фасаді місцевого ліцею встановили меморіальну дошку на честь загиблого військовослужбовця Богдана Зінченка. Молодий чоловік, який навчався в цьому ліцеї, добровільно пішов на фронт після повномасштабного російського вторгнення. Він загинув 30 грудня 2022 року під час бою в селі Червона Попівка. Меморіал встановили за кошти побратимів, однокласників та мешканців села, які хочуть, щоб подвиг Богдана назавжди залишився в пам’яті наступних поколінь.
Вони розповіли кореспондентам Суспільного, яким був Богдан Зінченко.
На фасаді Барашівського ліцею в пам'ять загиблого військовослужбовця ЗСУ, колишнього учня ліцею Богдана Зінченка встановили меморіальну дошку.
Сергій Осадчук, однокласник та побратим Богдана Зінченка, розповів, що навчався і дружив з Богданом із першого класу.
"Шкільна дружба завжди нас зводила разом. Під час повномасштабного вторгнення росіян Богдан повернувся з Польщі, приєднався до нас в нашу місцеву самооборону, де разом стояв з нами на блокпості", — згадав однокласник Богдана Сергій Осадчук.
Сергій Осадчук розповів, що до Збройних сил України разом із Богданом пішли добровольцями 15 квітня 2022 року. Разом вступили до батальйону "Дике поле" в розвідувальний взвод першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. У вересні брали участь у звільненні Харківщини.
Сергій Осадчук розповів про Богдана Зінченка, що його однокласник був відважним командиром взводу. Вони воювали на Херсонському, Харківському та Лиманському напрямках. Останній для Богдана бій був 30 грудня 2022 року в селі Червона Попівка.
"Хлопці розповіли, що був тяжкий бій і Богдана не вдалося забрати з поля бою. Деякий час Богдан рахувався безвісти зниклим. Богдан був завжди сміливим. Ніколи не відмовлявся йти на будь-які завдання. Завжди вірив у перемогу. Завжди нас, хлопців, підтримував. Казав, що все буде добре, хлопці, ми переможемо", — розповів про товариша Сергій Осадчук.
Микола Зінченко, батько Богдана, сказав, що він був для нього не тільки сином, а й другом.
"Моя дружина, колишня, вона мене, навіть, ревнувала до сина. Казала, що я його більше люблю. Він у нас був хлопець веселий. З ним завжди можна було знайти спільну мову. Він мені все розповідав, що у нього в житті. Мені дуже важко говорити про це", — сказав батько Богдана Зінченка.
Класний керівник загиблого воїна Володимир Демченко розповів, що Богдана любили і вчителі, і однокласники.
"Він завжди був такий активний, завжди був учасником художньої самодіяльності. І вродливий був, красень. Його так любили дівчата. Він завжди культурно, уважно відносився до них. У нього ніколи не було слова "ні". Він завжди старався зробити так, щоб воно було красиво, приємно. Ніколи нікого він не образив, не принизив", — пригадав Володимир Демченко.
Директор Барашівського ліцею Олександр Биков розповів, що дошку на фасаді ліцею встановили за гроші побратимів, однокласників та жителів села.
"Дошка, яку ми відкрили на фасаді ліцею, це та піщинка, яку ми повинні віддавати нашим героям. І завдяки їх подвигу наші діти мають можливість вчитися і розвиватися далі", — сказав директор ліцею Олександр Биков.
Раніше ми писали, що трьом загиблим випускникам гімназії №5 встановили меморіальні дошки на фасаді рідної школи. Деталі тут.
