З 2 по 4 жовтня у місті проходила престижна Міжнародна наукова археологічно-краєзнавча конференція «Возвягель-Звягель-Новоград-Волинський». Науковці, археологи, історики з України, Білорусі, Молдови, Польщі досліджували питання 760-річчя першої літописної згадки про місто.
Кандидат історичних наук, керівник Житомирської археологічної експедиції, фахівець у галузі давньоруської археології Андрій Петраускас, в перший день конференції розповів про цінність найдених артефактів. Найбільш яскрава знахідка – це жіночі прикраси. Враховуючи, що рештки від намиста виготовлені не з кераміки, можна зробити висновок, що вони належали знатній міщанці. Експертиза показала, що окремі деталі прикраси були виготовлені в середині X ст. Значить, в цей час тут уже було місто.
Цінність цього намиста ще й в тому, що його було знайдено цілим, а не зібрано окремими елементами по різним областям розкопок. Це лише підтверджує той факт, що звягельська земля приховує ще багато важливих для історії міста артефактів, які Андрій Петраускас назвав пам’ятками національного значення:
- Головне, щоб городища не грабували. Подібні відкриття повинні пришвидшувати роботу усіх причетних до ініціативи організації музею під відкритим небом, який дозволить зберегти від мародерів усе те, що досі знаходиться під землею.
Знайдені археологічні матеріали говорять, що біля фортеці, яку побудував князь Острозький, є знахідки, що теж мають пряме відношення до давньоруського часу. Адже в місті, дуже зручні передумови створення контрольної застави для переправи через Случ, навколо якої могло сформуватися поселення. Але період часу між XIII і XVI ст. похований під забудовами міста, що становить для продовження археологічних робіт велику перешкоду.
Макет древнього городища розміщено в Краєзнавчому музеї Новограда-Волинського. Якщо звернути увагу на забудову, то рів, який оточував городище, на думку учених, теж може бути результатом роботи будівельників X століття, тоді коли всі інші споруди поруч нього - до XIII.
Цікаво те, що дата, коли зазвичай святкується річниця літописної згадки про місто – це дата знищення городища. Згідно з історичними фактами, Данило Галицький спалив поселення вщент разом з людьми, не прийнявши їх капітуляцію. Знайдені фрагменти людських кісток показують, що люди загинули не від колото-ріжучих ран, як то буває після воєнного протистояння. Рішення знищити місто пояснюється його особливим геополітичним положенням поруч із важливим торговельним шляхом. Данило Галицький не бажав ділити свої статки, які надходили від торговців, з якимось невеличким поселенням. Сьогодні цей шлях – це сучасна траса Київ-Чоп, яка і досі відрізняє Новоград-Волинський вдалим розташуванням щодо інших міст.
Чітко зафіксувати та довести більш ранню дату формування міста можна, але є ряд наукових проблем. В історії нерідко траплялися такі процеси, що внаслідок поширення інфекційних хвороб, або зміни родючості ґрунту, поселення зміщувалося вверх, або вниз по руслу річки на декілька кілометрів. Доказати, що це було не два різних, а одне і те саме місто – досить складно, цей процес потребує довгої, кропіткої роботи.
Організатори конференції також пояснили, як по орнаментам на древньому одязі, можна “читати” історію конкретного поселення. Наші предки у вишивку вкладали сакральне значення: по кольору та формі візерунків можна чітко визначити вік власника одягу, його сімейний стан, соціальне положення, та навіть історію роду. Такий одяг і зараз кожен бажаючий може уважно роздивитися у краєзнавчому музеї Новограда-Волинського.
