О п'ятій ранку – підйом, о восьмій – на роботі. Олег Приходько живе за графіком швейцарського годинника. Тільки цього разу замість звичного кабінету в Чижівці, де він раніше очолював первинку, його чекав ЦПМСД Звягеля з 49 лікарями. А також 1700 пацієнтів з Таращанки, яких він веде, як сімейний лікар.
Від несподіваного дзвінка до нових викликів
"Я розумів, що мене не просто покликали на чай", – згадує Олег Приходько дзвінок від мера. Через кілька днів після несподіваної відставки Інни Вошко, причини якої досі залишаються загадкою, йому запропонували очолити КНП "ЦПМСД". Безсонна ніч перед співбесідою – зважував усі за і проти, якесь внутрішнє хвилювання не давало спокою. У Чижівській сільській раді, де був директором п'ять років, усе працювало як годинниковий механізм. А тут нова відповідальність, потужний обсяг роботи, заклад у чотири рази більший. Розумів, що дуже багато треба буде вкласти праці, але виклик приваблював.
"Перший робочий день повністю присвятив знайомству з колективом – це була принципова позиція. Як приступати до роботи, якщо взагалі не знаєш людей? Викликав по черзі адміністративний персонал на п'ять-сім хвилин співбесіди. Просто: представтеся, чим займаєтеся, чітко ваші обов'язки, щоб володіти ситуацією. Цілий день пройшов у таких розмовах, робив нотатки – все одразу запам'ятати неможливо".
По першому враженню вже складалося уявлення: відповідає посаді чи ні, зможе далі виконувати обов'язки. Уже планував кадрові перестановки, хотів сформувати команду, якій міг би повністю довіряти. Колектив вразив професіоналізмом – дуже потужний, гарна команда. Лікарі проходять багато навчань, курсів, беруть участь у різних грантах, міжнародних грантах.
"Дуже високо стоїть планка – це заслуга Інни Василівни, яка приклала багато зусиль для створення цього закладу. Об'їжджаючи амбулаторії, побачив результати її роботи: дуже якісні ремонти, особливо одинадцята біля пожежної частини – там європейський рівень, дотримані всі стандарти. Для лікарів і медсестер створені всі умови для роботи.
Колектив під час представлення Олега Приходька
Але не все було ідеально – заклад переживав фінансові труднощі, які призвели до болючих скорочень. Деякі фінансові питання призвели до того, що заклад просів, мусили йти на непопулярний крок. Штат довелося скоротити з понад 220 до 197 посад через нестачу фінансування від НСЗУ, не могли покривати витрати на оплату праці".
Гроші, що лежать мертвим вантажем, і платні послуги
Приходько одразу виявив кілька резервів, які здивували простотою. Перший – гроші, що просто лежать мертвим вантажем. Питає: де зберігаються кошти і чи відсотки отримуєте? Ні, нічого. "За рік втрачаєте десь 200-300 тисяч! Щомісяця тут крутиться 3,7 мільйона від НСЗУ, а в районі було лише 1,2 мільйона. На тих "смішних" коштах заробляв нормальні відсотки", – підрахував новий директор. Рішення вже знайдене – була розмова з завідувачкою іншого банку, чекають юридичних нюансів і переведуть кошти. "Простий господарський підхід: на ці відсотки можна купити три ноутбуки лікарю, обслуговувати апаратуру, купувати бензин для автомобілів. Має бути завжди резервний запас, тримав хороший запас, міг пережити навіть місяць без виплат від НСЗУ".
Другий резерв – платні послуги, які роками "висіли в повітрі", але чомусь не могли довести до кінця. Олег Приходько детально вивчив можливості. Перша категорія – та, яку жартома називає "українською традицією": "Наші люди люблять оздоровитися. Людина хоче прокапатися. Дуже любить. Щоб ви розуміли – ніде в Європі такого немає. Це наша українська традиція: "Я хочу прокапатися". Один варіант – лягати в стаціонар, але можна робити це амбулаторно. У них є обладнання, підготовлені медсестри, приміщення, усе. Можуть надавати це платно – ті самі маніпуляції, внутрішньом'язові ін'єкції, коли лікар призначив лікування. Також УЗД діагностика – є навчений лікар, який володіє цим методом, можуть запропонувати обмежений перелік послуг. Третя категорія – унікальна для громади дерматоскопія. Два лікарі пройшли курси навчання і мають дерматоскопи – прилади, які вивчають родимі плями на меланому, злоякісну пухлину. Ці спеціалісти можуть, використовуючи цей метод, запідозрити проблему і своєчасно скерувати. Замість їхати в Рівне, Житомир чи Київ, можна на місці отримати ці послуги. Необхідність платних послуг викликана жорсткою конкуренцією: сьогодні приватна медицина дихає в спину і дуже напористо себе поводить, частина лікарів уже перейшла туди працювати, і з цього закладу теж. Очевидно, фінансова сторона грає важливу роль, треба бути конкурентоздатними.
Найгостріша проблема і школа ЮНІСЕФ
Найболючіше питання для звягельської медицини – кадри, точніше їх вік. "Дуже гостро стоїть проблема кадрів. Не те що не вистачає. Я ходжу по кабінетах і бачу – переважна більшість лікарів уже 50-60, під 70 років. Скільки ще часу ця людина працюватиме? Буквально років п'ять. Це проблема всієї України, але тут вона стоїть дуже гостро". За останній час прийшли лише два молодих лікарі – досить успішні, потужні, грамотні, кваліфіковані. Є два інтерни, але вони не планують залишатися – просто проходять і від'їжджають. Завдання – якими засобами можна залучити молодих, можливо, житло для молодих спеціалістів? Особистий досвід показує масштаб проблеми: за п'ять років, коли був директором районного закладу, жоден молодий спеціаліст не прийшов. "Не могли в село затягти людей. Молоді не бачать себе в селі – усі хочуть працювати в Києві, Житомирі, Рівному або за кордоном. У сільській медицині Кабмін ухвалив програму підйомних – виплачуватимуть молодим спеціалістам по 200 тисяч гривень, якщо людина йде працювати в село. Але ця програма тільки для села, а у місті така ж катастрофічна ситуація з кадрами".
Управлінську філософію Олег Приходько формував роками, але вирішальну роль зіграла співпраця з міжнародною організацією. З 2012 року йому дуже пощастило співпрацювати з ЮНІСЕФ – це тривало до 2018-го, п'ять років. Їздив практично по всій Україні як тренер з питань імунопрофілактики та вакцинації, проводив лекції, навчання. Усе оплачував ЮНІСЕФ. Там його навчали не лише медицині – читали лекції міжнародні тренери: ізраїльські, французькі, італійські. Був тиждень у Буковелі на міжнародному з'їзді лідерів медицини. Їх навчали навіть елементарному – просто спілкуватися з людьми. Навчали працювати в кризових ситуаціях: не все добре завжди буває, бувають неприємні історії, ситуації. Як правильно себе вести – цьому в інституті не вчать, а там була велика школа. Можливо, завдяки ЮНІСЕФ досяг професійних успіхів.
Філософія управління і щоденний ритм
Принципи роботи з колективом чіткі: треба в працівнику бачити людину в першу чергу, чути її, бути на одній лінії. "Не так, що директор відірвався і літає високо, а працівники десь внизу. До кабінету може прийти будь-хто – водій або молодша медсестра". Якщо можна вирішити проблему зразу, вирішує. Якщо ні – чесно каже, що буде вивчати питання. Люди не повинні бути залякані, мають боятися підвести, а не керівника.
Підйом о п'ятій щодня, навіть під час нічних тривог. Легка гімнастика, контрастний душ, сніданок – найголовніший прийом їжі. Отримуєш заряд енергії, запускається організм. Водичка з лимончиком – це вже механізм, заведене. На восьму вже на роботі у робочій формі. Пунктуальність – принцип життя: якщо сказав "виїжджаємо о 9:30", то о 9:29 вже готовий. Так привчили з дитинства – чітко дотримуватися часу. Енергію черпає з тиші – достатньо побути наодинці, щоб ніхто не заважав.
Любить читати – не хобі, а необхідність. Останнім часом Василь Шкляр, історична тематика, остання книжка про ОУН-УПА. Професійну літературу читає постійно: лікар повинен вчитися: змінюються схеми лікування, постійно з'являється щось нове.
"Змінюйся або вмирай"
Ще працює сімейним лікарем у Таращанці з 2007 року – веде 1700 декларацій. Щочетверга виїзні дні з восьмої до дванадцятої, людям на місці зручно. Люди звикли, діти виросли, які народилися в 2007-му. Навантаження серйозне – норма у сімейного лікаря 1800 декларацій, а в багатьох колег тут лише 700-900. Поки не планує згортати: люди дзвонять і просять залишитися їхнім лікарем.
Мотиваційна формула, яку повторює щодня: "Змінюйся або вмирай". Якщо за день нічого нового не пізнав, то прожив дарма. Якщо не змінюєшся, то вмираєш як особистість, як професіонал. Плани на два роки конкретні – оптимізація закладу. Головне завдання незмінне: надавати своєчасну, кваліфіковану медичну допомогу. Заклад дуже потужний, потрібно не опустити планку, яку встановила Інна Вошко.
"Змінюйся або вмирай", – каже собі щоранку новий директор ЦПМСД Звягеля. І змінює – спочатку себе, а потім усе довкола.
