8 вересня батьків запросили на нараду, щоб розповісти про те, як насправді організовують харчування в школах і садочках. Виявилося, що контролю значно більше, ніж могло здатися на перший погляд.
"У нас немає якості, ніхто не контролює, немає ніякого НАССР" – такі чутки поширюються в соцмережах про шкільне харчування. На нараді з батьками керівники освіти детально розповіли, чому це неправда.
"Наша громада жодного разу не згадується"
Тетяна Ващук, начальниця управління освіти і науки міської ради, тримала в руках довідку Головного управління Держпродспоживслужби Житомирської області про якість харчування в закладах освіти протягом першого півріччя 2025 року:
"Хочу сказати, що в цій довідці порушень вимог санітарного законодавства при організації не виявлено".
За порушення штрафують від 24 до 180 тисяч гривень. Олександр Коваль, керівник Держпродспоживслужби, підтвердив:
"Нині до нас не надходило скарг ні від фізичних осіб, ні від підприємців заяв не було на перевірку. Але якщо будуть якісь скарги, будь ласка, звертайтеся".
Медсестра з великою відповідальністю
У кожній школі створена бракеражна комісія, яка щодня контролює якість харчування. Лариса Капчинська, директорка гімназії № 5, розповіла про реальну роботу:
"Усім цим займаються педагоги та медична сестра шкільна, на яку покладається велика відповідальність за контроль. Вона є тією людиною, хто може це постійно контролювати. Щодня ведеться журнал, перевіряють сертифікати продуктів, пробують готові страви і ставлять підпис, що дозволено до використання".
З кожної приготованої страви обов'язково відбирається добова проба, яка зберігається у спеціальному холодильнику. Якщо хтось отруїться – зможуть перевірити, чи то від шкільної їжі.
НАССР – не українська вигадка
Вікторія Лесик, завідувачка садочка № 1, згадує, як впроваджували міжнародну систему безпеки:
"З 2017 року у нас було два роки перехідного періоду. У вересні 2019 у всіх закладах запровадили НАССР. Ми запрошували фахівців, які приїздили до кожного садочка, відпрацьовували на місці".
Що таке НАССР простими словами? "Це система аналізу небезпечних факторів, де можуть бути ризики для безпечного харчування", – пояснює Тетяна Ващук.
Приклади ризиків:
- м'ясо і молочні продукти мають зберігатись в окремих холодильниках;
- у працівників має бути змінний одяг і окреме приміщення для переодягання;
- якщо кухар вийшов з кухні, повертаючись, має зняти одяг і надіти чистий.
"Фахівці розробляли схеми, певну документацію для кожного харчоблоку, бо не всі заклади однакові", – додає Ващук.
"Клопотенко не винен"
Найгостріше питання – чому дітям не подобається шкільна їжа. Лариса Капчинська відверто розповіла про реальність:
"Клопотенко не складав жодного меню в Україні – він розробив технологічні карти. А ми обмежені постановою Кабміну, що можемо подавати тільки сніданки".
Обмеження жорсткі:
- м'ясо тільки двічі на тиждень, і то лише біле (курка, індичка);
- один день обов'язково молочний – запіканка;
- один день яєчний – знову запіканка;
- раз на тиждень риба;
- заборонені ковбаси, сосиски, консерви, солодощі.
"Багато дітей все-таки вдома звикли до інших котлеток чи іншого м'яса. Один раз на тиждень маємо обов'язково рибний день. Я сама не люблю рибу, що робити? Ми мусимо давати", – зізнається директорка.
Ціни зросли, але є допомога
Харчування здорожчало на 20-25% у порівнянні з минулим роком. Зараз батьки платять:
- за дітей 1-4 класів – 52,32 грн на день;
- за учнів 5-8 класів – 58,76 грн;
- за старшокласників – понад 62,33 грн.
Але майже половина дітей їсть безплатно. Заступниця міського голови Наталія Борис пояснила:
"Безоплатного харчування в прямому розумінні немає – хтось завжди за це платить. У листопаді 2024 року підписаний меморандум з Євросоюзом і міжнародними організаціями, які заводять кошти в Україну для оплати цієї послуги".
Пільги мають: діти-сироти, діти військових, загиблих, з багатодітних сімей, переселенців, діти з інвалідністю.
Війна все ускладнює
Нині особливо важко. Тетяна Ващук розповіла:
"Сьогодні (8 вересня – ред.) всі садочки працювали в укритті. Школи розпочали харчування о 9:30, хоча планували раніше. Велика проблема – годувати дітей в укритті дуже складно. Тому готуємо ланчбокси в одноразовому посуді".
Ще одна проблема – кадрова. Не вистачає кухарів: "Вони переходять працювати до приватних осіб. Сьогодні наш ринок операторів харчування невеликий. Якщо раніше було 5 підприємців, то зараз залишилось 2-3".
"Не ведіться на провокації"
Наталія Борис закликала батьків:
"Не ведіться на провокації в соціальних мережах, бо там не можна знайти істину. Є у нас зустрічі, є гарна комунікація, де ми можемо дати фахову відповідь на будь-яке питання. Не давайте собою маніпулювати".
