Команда "Суспільне Житомир" в рамках проєкту "Забуті" зробила документальний фільм про Броницьку Гуту Городницької громади – село, яке виросло навколо склозаводу та почало занепадати після його закриття.
За словами Валерія Примака, старости Броницької Гути, населення на початку незалежності України складало понад 1500 людей. Занепад розпочався у 1995 році після закриття склозаводу, передає Суспільне Житомир.
"За переписом населення 2001 року кількість жителів села зменшилася до 1034 людей. Станом на серпень 2025 року в Броницькій Гуті зареєстровано 750 жителів, але фактично живе менш як 500. Переважно це люди пенсійного або передпенсійного віку", – говорить Валерій Примак.
"Броницький склозавод" почав працювати у 1910 році і був основним місцем роботи для більшості місцевих жителів.
"Я тут народився. І завод завжди був. Я приходив до батька на роботу, до речі, він також був скловаром. Після служби я перепрофілювався і 10 років працював скловаром. 8 років я робив скловаром у зміні і 2 роки — старшим скловаром. Завдяки заводу село жило. Як був завод, люди жили. Була робота, люди з інших сіл приїжджали", — розповів місцевий житель Олександр Шнайдер.
"Село процвітало наше, як був тут завод. А як закрився завод, молодь повиїжджала. Як працював завод, то працювала лікарня, працювала аптека, працювала пошта, а зараз що? Ніхто на нас не дивиться, нікому ми не треба. Було все добре, а зараз вже ні", – говорить місцева жителька Людмила.
Після банкрутства склозаводу його територію викупили, нині це приватна власність, проте місцеві жителі сподіваються, що склозавод відновить роботу. За словами заступника міністра регіонального розвитку та будівництва України у 2009-2010 роках Анатолія Ткачука, надії марні, адже сучасне виробництво автоматизоване, а отже не потребуватиме великої кількості найманих працівників.
"Потрібні нові підходи і потрібно перепрошити людей, які живуть в селі. Тому що повернення назад не буде. Я коли спілкуюся на сільських територіях, то мені розповідають, що ось був колгосп, і там 400 людей працювали. Не буде там 400 людей тепер працювати, тому що продуктивність праці зовсім інша. Технології зовсім інші. Ще один міф – ми чекаємо якогось супер інвестора, який приїде побудує нам завод і ми будемо мати місце праці. Не буде місця праці при нинішній ситуації, тому що нові місця праці потребують спеціалістів високої кваліфікації. Тому сільські люди мають отримати хорошу освіту, отримати хорошу кваліфікацію, і тільки тоді вони зможуть мати більші доходи і більшу зайнятість на нових виробництвах. Але це потребує часу", – сказав Анатолій Ткачук.
