16 жовтня – день пам’яті про Михайла Косача, талановитого вченого-фізика, письменника, перекладача та первістка у видатній родині Косачів, якому доля відміряла надто коротке життя.

Про життя старшого брата Лесі Українки, який народився у Новограді-Волинському, розповіли у Музеї родини Косачів-Драгоманових.

Михайлику було 10 років, коли родина переїхала з Новограда-Волинського до Луцька.

Шлях до науки

Після закінчення гімназії у м. Холм (нині – Хелм, Польща), вступив до Київського Університету Св. Володимира. За певних обставин перевівся до Університету м. Дерпт (пізніше – Юр'їв, нині – Тарту, Естонія), де по закінченню навчання працював у фізичному кабінеті Університету та викладав у Юр'ївській жіночій гімназії. В Дерпті захистив дисертацію з теми "Відображення світла у кристалевому одноосевому середовищі".

Науковець і сім'янин

По 10-ти роках у Дерпті-Юр'єві повернувся в Україну, працював в Харківському університеті, займався наукою, метеорологією, викладав.

В родині Олександри, в дівоцтві Судовщикової, – подружки дитинства та юности, та Михайла Косачів росла донечка Євгенія, яку батьки ніжно називали Імочкою.

Недобудований дім і останні листи

Улітку 1903-го року Михайло розпочав будувати дім у невеличкому маєтку Судовщикових, що у Пирятинському повіті на Полтавщині.

"Будинок, до найтонших дрібничок вимріяний подружжям, ...майже виріс за те літо, тільки ще чорнили дірки замість вікон і дверей, пропускаючи блакить неба. З початком вересня Михайло був уже у Харкові, на роботі, сім'я залишалася поки що на хуторі.

Раптова хвороба та невблаганний кінець

25 (ст.ст.) 1903 року, у четвер, Олександра одержала від чоловіка світлого, дуже теплого листа. Він писав з приводу десятиліття їхнього вінчання. Згадував свою наречену ...

Обіцяв приїхати у неділю....Не приїхав. У понеділок знову лист – веселий, повен планів і задоволення, що дружина знайшла покрівельника для дому. Пообіцяв приїхати у п'ятницю. Радів, що наступного літа будуть жити у новому домі...

А в цей час вже кілька днів ходив зі страшною хворобою: дизентерією. Ще не знав діагнозу, не звертався до лікарів, ...ходив на лекції, до знайомих.

У "Спогадах" дочки Євгенії Косач висловлене припущення, що батько захворів після того, як побував на сільськогосподарській виставці у Харкові: "[...] було тепло на дворі [...], випив на виставці квасу й через кілька годин захворів на дизентерію". До лікарів звернувся занадто пізно. Та все ж вони запевнили дружину Олександру, що за 4 дні повернуть чоловіка здоровим. Але всі їхні зусилля виявилися марними. Хвороба швидко прогресувала.

4-го жовтня (ст.ст.) 1903-го року Михайла Косача не стало....

Родинна трагедія і вічний спочинок

До Харкова терміново приїхали батько Петро Косач, мати Олена Пчілка, сестри Ольга та Оксана. Лесю, що перебувала на Кавказі, родина вирішила не сповіщати про смерть брата.

Михайлу Косачу було лише 34 роки...

На старому Байковому кладовищі в Києві батько Петро Косач купив велике місце та поставив залізну огорожу.

Тут, 9-го жовтня, під кронами високих акацій, поховали Михайла Косача.

Сьогодні поруч із сином і братом спочивають на Байковому батько Петро Косач, сестра Лариса Косач-Квітка (Леся Українка) та мати Ольга Драгоманова-Косач (Олена Пчілка).

За матеріалами книги Лариси Мірошниченко "Михайло Косач (Образ і факти)"

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися