Життєстійкість – слово, яке останніми роками стало майже мантрою. Але що воно означає для звичайної людини, яка живе в невеликій громаді й не читає психологічних бестселерів? У Ярунській громаді вирішили пояснити це на практиці – через конкретні заходи, зустрічі, тренінги, які стали частиною великого проєкту підтримки сімей з дітьми.
– Життєстійкість – це коли ти не розсипаєшся від першого удару, – просто каже Наталія Нагорна, голова БФ "Нехай твоє серце б'ється". – Коли вмієш пережити біду, стрес, втрату – і йти далі. Не всі вміють. Комусь ніхто ніколи не показував, що це взагалі можливо. Ми хочемо показати.
Проєкт реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Це частина комплексної системи послуг, де чотири напрямки доповнюють один одного, формуючи єдиний маршрут підтримки.
Метою проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг сім'ям з дітьми та дітям та/або послуги раннього втручання є підтримка та розвиток на рівні територіальних громад однієї або кількох соціальних послуг для сімей з дітьми та дітей, а також послуги раннього втручання. Проєкт спрямований на розвиток ринку соціальних послуг шляхом залучення надавачів з числа громадських і благодійних організацій та посилення їхньої спроможності.
Протягом року в громаді проведуть 24 групові заходи – тренінги, заняття школи батьківства, групи самодопомоги. Сто двадцять людей – учасники, які прийдуть на ці зустрічі. Хтось із цікавості, хтось від безвиході, хтось – бо послали соціальні служби.
– Перший раз люди приходять насторожено, – розповідає Наталія. – Думають, що їх будуть повчати, як жити. А ми не повчаємо. Ми даємо інструменти. Як справитися зі стресом, коли здається, що все валиться. Як не зриватися на дітях, коли самому хочеться кричати. Як планувати день, коли навіть встати з ліжка – подвиг.
Платформа життєстійкості – не просто красива назва. Це структурована програма психоедукації, яка включає індивідуальну та групову підтримку. Люди, які приходять на ці заняття, часто вже отримують інші послуги в рамках проєкту – соціальний супровід, допомогу опікунам, підготовку до самостійного життя. Групи самодопомоги стають місцем, де всі ці потоки перетинаються.
Особлива увага – виїзні зустрічі у віддалених селах. Не всі можуть приїхати в центр громади, особливо якщо немає транспорту або маленькі діти. Тому спеціалісти їдуть самі. Це мобільна робота фахівців – важлива складова проєкту, яка дозволяє охопити тих, хто інакше залишився б поза системою допомоги.
Наталія розповідає про заняття з саморегуляції, які проводять на цих зустрічах.
– Ми навчаємо дихальним технікам, вправам на розслаблення, способам переключити увагу. Звучить просто, але багато людей навіть не знають, що це існує. Вони живуть у постійному стресі, у напрузі – і не розуміють, що можна інакше.
Проєкт працює за державними стандартами та методичними рекомендаціями, розробленими спільно з міжнародними партнерами. Це забезпечує якість послуг і водночас дозволяє адаптувати підходи під конкретні потреби громади.
– Уряд Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання, дали методологію. Наші психологи пройшли спеціальне навчання з травмоінформованого підходу, з роботи з вразливими групами. Це змінило якість.
Групи самодопомоги стали місцем, де перетинаються учасники різних програм проєкту. Сюди приходять і мами з СЖО, і опікуни, і молодь, яка готується до самостійного життя. Це створює унікальну атмосферу взаємопідтримки.
Наталія наголошує, що життєстійкість – це не про те, щоб стати сильним і нічого не відчувати.
– Це про те, щоб навчитися падати й підійматися. Щоб знати: якщо зараз погано, це не назавжди. Щоб мати базові навички саморегуляції – як заспокоїтися, як не наробити дурниць у стані афекту. Ми не обіцяємо, що після наших тренінгів життя стане райським. Але воно може стати трохи більш керованим.
Проєкт передбачає не тільки групові, але й індивідуальні консультації. Це важливо, бо не всі готові говорити про свої проблеми в групі. Деякі теми занадто особисті, занадто болючі.
– Ми даємо вибір, – пояснює Наталія. – Хтось комфортніше почувається в групі, хтось потребує індивідуальної роботи. Хтось спочатку йде на індивідуальні консультації, а потім, коли з'являється довіра, приєднується до групи. Ми не нав'язуємо форматів, ми пропонуємо варіанти. Якщо ми покажемо, що ця модель працює – її можна буде впровадити в інших громадах. Це й є мета міжнародної допомоги – не просто дати гроші одній громаді, а створити модель, яка працюватиме по всій країні. Ми маємо шанс змінити систему. По крайній мірі, показати, що інший підхід можливий. Що соціальні послуги можуть бути не каральними, а підтримуючими. Не формальними, а людяними. І що це реально змінює життя.
Ця публікація підготовлений БФ "Нехай твоє серце б’ється" у рамках проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ "Нехай твоє серце б’ється" і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
