3 грудня в Пилиповицькому ліцеї відбулося відкриття меморіальної дошки на честь випускника школи Олександра Кочубея, який віддав своє життя за свободу, незалежність і майбутнє України. Вічна слава Герою!
У скорботній церемонії взяли участь міський голова Микола Боровець, староста Пилиповицького старостинського округу Надія Панфелюк, рідні загиблого воїна, педагогічний колектив ліцею, учні та жителі громади, розповіли у Звягельській міській раді.
На фасаді школи з'явилося нове ім'я – ім'я Олександра Кочубея, викарбуване не лише на камені, а й у серцях людей, як знак того, що свобода – це не даність, а дар, виборений кров'ю найкращих синів України.
Церемонія була сповнена сліз, стриманого болю та глибокої вдячності. У кожній згадці про Олександра звучало тепло його дитинства, сміх юності і мужність воїна, який здійснив найбільший подвиг. Рідні згадували його не лише як захисника – вони згадували сина, брата, друга, який колись бігав цими коридорами, мріяв про щасливе життя, жартував і вірив у добро.
Син, який стає Героєм, – це найвища гордість родини і найтяжчий її біль.
Після закінчення школи у 2006 році Олександр вступив до технікуму за спеціальністю "Економіка". З 2008 року працював у компанії "Алекс Гарант". У вільний час займався столярною справою – майстерністю, у яку він вкладав душу, спокій і тепло.
У серпні 2023 року Олександр став до лав захисників України солдатом 110 ОМБр. Під час виконання бойового завдання 5 лютого 2024 року він зник безвісти в м. Авдіївка Донецької області. У жовтні того ж року родина отримала важку звістку про його загибель. 20 жовтня 2024 року Героя поховано на Пилиповицькому цвинтарі.
За мужність, відвагу і жертовність Олександру Кочубею посмертно присвоєно звання Почесного громадянина Звягеля, а також нагороджено Орденом "За заслуги перед Звягельським районом" та Орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Під час церемонії міський голова Микола Боровець наголосив:
"Ми сьогодні відкриваємо не тільки меморіальні дошки – ми відкриваємо серця наступних поколінь до пам’яті про тих, хто пішов боронити Україну. Кожен учень, проходячи повз імена Героїв, має пам’ятати: свобода – це обов’язок, а праця й навчання – наш маленький внесок у те, за що вони віддали життя".
Учні ліцею запалили лампадки пам’яті біля меморіальних дошок, утворивши світлий живий вогник – символ незгасної вдячності та любові, яку український народ зберігає у своїх серцях.
Після освячення присутні мали можливість покласти квіти до пам'ятної дошки, як знак пам'яті та поваги до нашого Героя.
Звягельська громада з глибокою шаною вклоняється родині Героя – за їхню мужність, витримку, любов і віру. Не існує слів, здатних зняти біль утрати, але існує пам’ять – вічна, незгасна, що житиме у серцях людей, у шкільних стінах, у поглядах дітей.
