У Ярунській громаді вже 40 родин отримали соціальний супровід. Фахівці розповіли, як допомагають сім'ям виходити з кризи, чому психологічна травма від війни – це теж складна життєва обставина, і які сім'ї можуть звернутися по допомогу.
У межах спільного проєкту Ярунської громади та благодійного фонду “Нехай твоє серце б'ється” за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання – у громаді розгорнута система соціального супроводу для сімей у складних життєвих обставинах.
Проєкт розрахований приблизно на 60 сімей. На сьогодні допомогою вже скористалися 40 родин, з яких 10 — це опікунські сім'ї, де виховуються діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування.
Акт оцінки потреб: індивідуальний підхід до кожної сім'ї
Основний інструмент роботи соціальних працівників – акт оцінки потреб, який складається разом із родиною. Це детальна анкета з низкою запитань, що допомагає чітко визначити проблему та підібрати відповідну послугу.
“Ми складаємо разом з родиною акт оцінки потреб. Там є ряд блоків, в кожному блоці — відповідні запитання. Проаналізувавши відповіді, ми вже чітко бачимо, яка саме потреба і яка саме послуга для цієї родини”, – пояснює соціальна працівниця.
Важливо, що соціальний супровід – це підтримка: допомога, порада, перенаправлення до відповідних фахівців чи спільне вирішення складної ситуації.
Хто може звернутися: не лише малозабезпечені
Соціальні працівники підкреслюють: складна життєва обставина – це не обов'язково бідність чи неблагополучна сім'я.
“У нас прийнято вважати, що складна життєва обставина – це якесь тотальне неблагополуччя. Голі, босі, хати немає. Але насправді складні життєві обставини можуть бути різними. Кожен з нас може опинитися в такій ситуації”, – розповідає фахівчиня.
Особливо це актуально під час війни, коли люди регулярно чують вибухи, працює ППО, є загроза ракетних та дронових обстрілів.
“Пережити гострий стрес і отримати посттравматичний синдром може кожна людина. Цей стан посилюється – починаються сімейні проблеми, конфлікти, людина втрачає мотивацію працювати, жагу до життя. Це також складна життєва обставина”.
Серед типових випадків, з якими працюють фахівці:
- Психологічні кризи, пов'язані з війною
- Незнання елементарних законів (наприклад, про обов'язкову повну загальну середню освіту)
- Поведінкові порушення у дітей
- Проблеми з організацією побуту та життя
Приклад: освіта дітей
Часто батьки, особливо в багатодітних сімей, не знають про обов'язковість повної загальної середньої освіти. Підлітки можуть хотіти кинути школу після 9 класу і піти працювати, а батьки, через недостатню обізнаність, йдуть на поступки.
"Інколи достатньо просто прийти, пояснити, допомогти, роз'яснити дитині, що це твоє майбутнє. Зараз є можливість навчатися на дистанційній формі, є екстернат. Ми роз'яснюємо підліткам, що вони не завжди зможуть фізично працювати, що в них має бути освіта. І в принципі вони погоджуються", – розповідає соціальна працівниця.
Приклад: поведінкові порушення
Іноді причини “складної поведінки” дитини лежать глибше, ніж здається батькам.
“У нас був випадок: абсолютно середньостатистична сім'я, але в школі не можуть дати раду дитині. Коли ми почали працювати, виявилось, що дитину треба показати психіатру. Та девіація, ті відхилення – це не просто поведінкові, так працює дитячий головний мозок. Йому потрібна повна діагностика, щоб розуміти, як допомогти. Наприклад, може бути потрібна інклюзія”, – розповідає фахівчиня.
Важливо пояснити батькам: звернутися до психіатра – це не страшно, а навпаки, допомога дитині. Чим раніше втрутитися, тим краще.
Самоаналіз як перший крок до змін
Під час складання акту оцінки потреб відбувається важливий процес: люди, відповідаючи на запитання, самі багато в чому усвідомлюють свої проблеми.
“Коли вони проговорюють і чують власні відповіді, відбувається самоаналіз. Визнати проблему – це вже перший шлях до її вирішення”, – наголошує соціальна працівниця.
Якщо родина не може самостійно впоратися, фахівці допомагають: перенаправляють до психологів, лікарів, юристів, допомагають організувати побут.
“У нас є багатодітна родина, де мама залишилась одна. Їй треба було зібратися. Ми дали їй план дій з повним розпорядком дня: встали, зуби почистили, поїли – якщо тобі тяжко, все пропишемо, щоб було легше. І мама акумулюється, розуміє: я тут, у мене є діти, мені потрібно організовувати життя, щоб ця складна обставина не перейшла в неблагополуччя, з яким вже дуже тяжко впоратися”.
Домашнє насильство: від діалогу до екстреного втручання
Одна з найскладніших тем у роботі соціальних працівників – домашнє насильство. Фахівці працюють лише за згодою потерпілої сторони, але можуть роз'яснити права та можливості захисту.
“Якщо родина не готова, ми на офіційному рівні пояснили, що ви можете звернутися сюди, ви маєте право на це”, – пояснює соціальна працівниця.
Часто потерпіла сторона навіть не усвідомлює, що щось не так. У таких випадках фахівці намагаються делікатно поговорити, але обирають правильний момент.
“Якщо людина в агресивному стані або збуджена, ми говоримо про відсторонені теми. Коли є момент і людина відкрита, готова почути – тоді ми говоримо про проблему. Пояснюємо, що це не ок, так не має бути. Чим більше людина відповідає на питання, тим більше вона сама починає себе розуміти”.
Проте якщо йдеться про фізичне насильство над дитиною, дії зовсім інші.
“Якщо є фізичне насильство над дитиною, то вилучення. Ми діємо швидко, працюючи зі службою у справах дітей. Головне – сформувати безпечний простір для потерпілої сторони. Чи це діти, чи це чоловік, чи це дружина”.
Перші результати: 8 сімей завершили супровід
Проєкт розрахований на пів року. З 30 сімей, які не виховують статусних дітей, вже 8 знято з соціального супроводу у листопаді – це означає, що вони впоралися з кризою та більше не потребують підтримки.
“З іншими сім'ями робота продовжується. Наша основна задача – захистити їхні інтереси і не допустити порушення їхніх прав”, – підсумовує соціальна працівниця.
Окрім соціального супроводу, у громаді також розробляється інша соціальна послуга – шелтер з кімнатами для дівчат, де вони зможуть отримати тимчасовий захист та підтримку.
Ця публікація підготовлена БФ "Нехай твоє серце б’ється" у рамках проєкту стосовно надання фінансової допомоги у вигляді малих грантів для соціальних послуг, що реалізується за підтримки Уряду Великої Британії в рамках проекту проєкту SPIRIT, у співпраці з Міністерством соціальної політики, сім'ї та єдності України, Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю та ЮНІСЕФ Україна, за адміністрування ІСАР Єднання. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю БФ "Нехай твоє серце б’ється" і не обов’язково відображає позицію Уряду Великої Британії, Уряду України, ЮНІСЕФ, ІСАР Єднання або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
