Стало відомо про загибель на війні жителя села Кожушки Володимира Семенюка. Його останній бій відбувся 5 вересня 2024 року поблизу міста Українськ на Донеччині. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Захисника...
Трагічну звістку повідомив голова Ярунської громади Сергій Романюк:
"Біль, що не має меж: Герой повертається на щиті…
До останнього моменту серце відмовлялося вірити. До останньої секунди в душі жила крихітна надія: "А раптом живий? Може, у полоні? Може, десь у госпіталі без зв'язку?"
Мама чекала сина, діти – тата, брат – брата... Але небо сьогодні плаче разом із нами. Тепер це офіційно. Тепер це назавжди.
Україна втратила ще одного свого відданого сина, а сім'я – свій всесвіт. Стало відомо про загибель нашого земляка, жителя села Кожушки, мужнього захисника – солдата СЕМЕНЮКА Володимира Олександровича.
Він народився 12 листопада 1988 року. Був людиною з великим серцем, яка у важкий для країни час не залишилася осторонь. Призваний у травні 2024 року Звягельським РТЦК, Володимир став до лав 68-ї окремої єгерської бригади (в/ч А4948).
Оператор 3-ї єгерської роти 1-го єгерського батальйону, він знав, що таке справжня мужність. Його останній бій відбувся 5 вересня 2024 року поблизу міста Українськ на Донеччині. Покровський напрямок… місце, де герої стають легендами, віддаючи найдорожче.
Володимир був вірний Присязі до останнього подиху. Він пішов у вічність, захищаючи майбутнє своїх дітей, спокій своєї матері та свободу рідної землі.
Найважче – це невимовний біль родини. Не дочекалися найріднішого діти Олександр та Каріна, для яких тато назавжди залишиться головним Героєм у житті. У розпачі від втрати сина мати Надія Андріївна, чиї молитви оберігали його, скільки вистачало сил. Глибоко сумує за рідною людиною брат Владислав.
Довгі дні невідомості, коли статус "зниклий безвісти" давав бодай примарний шанс на диво, змінилися страшною пусткою. Біль стискає груди, а слова губляться у тиші…
Ми схиляємо голови перед світлою пам'яттю Героя. Висловлюємо найщиріші співчуття родині Семенюків. Нехай Господь дасть вам сили витримати це тяжке випробування, а Володимиру дарує спокій у Небесному Війську.
Спи спокійно, воїне. Ти жив заради сім'ї та загинув за Україну.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Низький уклін матері за Сина!"
