З квітня 2026 року в Україні діють оновлені правила оформлення лікарняних. Контроль за їх видачею стає жорсткішим, лікарі несуть більшу відповідальність за необґрунтовані медичні висновки. При цьому механізм розрахунку виплат не змінився.
Що саме потрібно знати працівникам Житомирщини – пояснює фахівчиня Пенсійного фонду про це Суспільному розповіла начальниця відділу перевірки правильності розрахунку розміру страхових виплат у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області Лариса Мельник.
Що змінилось у законі
З квітня набули чинності зміни до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (від 23 вересня 1999 року №1105-XIV). Основним документом для призначення допомоги залишається листок непрацездатності, сформований на підставі медичного висновку. Також підставою можуть бути документи, що підтверджують усиновлення або встановлення опіки над дитиною.
Якщо електронний лікарняний створити технічно неможливо – дозволяється використовувати паперову форму.
Контроль стане жорсткішим
Оновлений закон деталізує, хто саме і як перевіряє обґрунтованість видачі листків непрацездатності.
"Статтею 27 Закону більш детально визначено порядок і коло уповноважених осіб, які здійснюють перевірку обґрунтованості видачі листків непрацездатності. Статтею 28 передбачено відповідальність лікарів за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність", – зазначила Лариса Мельник.
Посилення контролю пов'язане з конкретними порушеннями. За словами Мельник, українці кілька років живуть у стресі, що призводить до зростання захворюваності та тривалості хвороб. Водночас медики не завжди дотримуються встановлених норм – зокрема, один страховий випадок не може тривати понад 120 календарних днів без додаткового рішення.
Серед найпоширеніших порушень фахівчиня назвала: несвоєчасне направлення пацієнтів на експертну комісію, перевищення допустимих строків лікарняного та видачу зайвих днів непрацездатності.
"Окрема проблема – лікарняні по догляду за дітьми. В амбулаторних умовах вони не можуть перевищувати 14 календарних днів, однак іноді видаються на 15 чи 16 днів. Якщо строк перевищено, зайві дні мають бути скориговані. Медичний заклад видає довідку, яка підтверджує догляд за хворим, але не підлягає оплаті", – пояснила Мельник.
Як рахують виплати
Механізм розрахунку лікарняних не змінився. Середньоденну допомогу нараховують відповідно до постанови Кабміну від 26 вересня 2001 року №1266.
Для розрахунку враховується фактично нарахована зарплата за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Розмір допомоги залежить від страхового стажу:
- до 3 років – 50%;
- від 3 до 5 років – 60%;
- від 5 до 8 років – 70%;
- понад 8 років – 100% середньоденної зарплати.
Обмеження при малому стажі
Якщо за останній рік страховий стаж менший за 6 місяців, діють обмеження:
- лікарняні нараховуються не більше ніж із мінімальної зарплати – 284,07 грн на день (станом на 1 січня 2026 року);
- допомога по вагітності та пологах – не більше ніж із подвійної мінімальної зарплати (568,13 грн на день).
При цьому виплати по вагітності та пологах за основним місцем роботи не можуть бути меншими за мінімальну місячну зарплату – 8 647 грн.
Коли починають платити
Перші п'ять днів хвороби, як і раніше, оплачує роботодавець. З шостого дня виплати здійснює уповноважений орган.
Виплати за сумісництвом
Закон підтверджує право на допомогу і за основним місцем роботи, і за сумісництвом. Якщо людина працює в кількох місцях або за цивільно-правовими договорами – розрахунок проводиться окремо за кожним джерелом доходу.
Що це означає для працівників
Нові правила не змінюють принципів нарахування допомоги. Головне: контроль за видачею лікарняних стає жорсткішим, процедури оформлення – чіткішими, а соціальні гарантії для застрахованих осіб зберігаються.
