Нещодавно мережу збурила новина про те, що КП "Звягельводоканал" планує підвищити тарифи на водопостачання та водовідведення загалом на 44%. Цифри викликали бурхливе обговорення та занепокоєння серед містян.
Редакція вирішила детально розібратися у ситуації, з’ясувати, на якому етапі перебуває розгляд цього питання та чи дійсно жителям Звягеля доведеться платити за воду за максимальними розрахунками. За роз’ясненнями ми звернулися напряму до директора водоканалу Олександра Тимофіїва.
Подача розрахунків – це лише перший етап тривалої процедури
“Перше і найголовніше, що варто розуміти: оприлюднені цифри – це намір про зміну тарифів, який підприємство зобов'язане подавати згідно із чинним законодавством. Це так званий економічно обґрунтований тариф, який відображає реальні витрати водоканалу на сьогодні.
Проте, подача документів – це лише запуск тривалого процесу перевірки. Після того як ми подаємо розрахунки, вони спрямовуються на розгляд до міської ради, Держпродспоживслужби та профільної комісії з розгляду тарифів. Тобто попереду ще триватиме прискіпливий процес вивчення кожної цифри та перевірки правильності розрахунків”, – пояснює очільник КП “Звягельводоканал”.
Тільки після всіх цих погоджень проєкт рішення винесуть на розгляд виконавчого комітету міської ради, який і ухвалюватиме остаточне рішення.
Для населення максимального тарифу не буде
Зважаючи на воєнний стан та низьку платоспроможність населення, остаточні цифри у платіжках обіцяють скоригувати. Керівництво водоканалу та міська влада під час попередніх обговорень узгодили, що затверджувати максимальний тариф, зазначений у розрахунках підприємства, для побутових споживачів не будуть. Повний розмір економічно обґрунтованих витрат наразі вважають надмірним фінансовим навантаженням для містян.
Яким саме буде компромісний тариф для людей – питання поки що відкрите. Певне підвищення все ж відбудеться (оскільки утримувати старі ціни за нинішніх умов підприємство самостійно не зможе).
Що зробили для економії?
Тариф водоканалу складається з багатьох чинників: це вартість електрики, зарплати працівників, паливно-мастильні матеріали та реагенти. Підприємству вдалося значно оптимізувати свої внутрішні витрати, що завадило цифрам у платіжках злетіти ще вище.
1. Енергоефективність та власна генерація
Електрична енергія – одна з головних операційних витрат підприємства. За останні роки ціна на світло для водоканалу (з ПДВ) підскочила з 7,07 грн (у тарифі 2023 року) до прогнозованих 12,80 грн у 2026 році.
Якби підприємство працювало по-старому, тариф для людей зріс би катастрофічно. Проте завдяки впровадженню енергоефективних заходів – розвитку власної сонячної генерації, встановленню повітродувних апаратів тощо – обсяг споживання електрики, що закладається в новий тариф, вдалося зменшити на 493 тис. кВт·год порівняно з 2023 роком (планується 2705,59 тис. кВт·год замість колишніх 3198,72 тис. кВт·год). Ця модернізація частково «з'їла» негативний ефект від здорожчання світла на ринку.
2. Оптимізація штату та стримування витрат на зарплати
За останні роки в країні зросли мінімальна заробітна плата та прожитковий мінімум. Попри те, що закон вимагає приведення зарплат у відповідність до цих стандартів, водоканал провів внутрішні оптимізації та скорочення штату. При цьому жодних підвищених галузевих коефіцієнтів до зарплат підприємство не застосовує.
3. Паливо та реагенти
Об'єктивним чинником росту є ринкова вартість палива (яку кожен водій бачить на заправках) та деяких хімічних реагентів для очищення води. Натомість витрати на ремонти та інші статті вдалося втримати на попередньому рівні або навіть зменшити.
Що з якістю води?
Окреме питання, яке традиційно викликає найбільше дискусій серед споживачів – це якість води, що тече з кранів. На самому підприємстві запевняють: на виході з очисних споруд вода повністю безпечна. Моніторинг стану води здійснює незалежна інстанція – Звягельський районний відділ Державна установа “Житомирський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров'я України”, і за їхніми звітами показники у централізованій системі стабільно відповідають санітарним нормам.
Проте головна проблема криється на шляху до осель містян.
“Водопровідні мережі міста є суттєво зношеними. Через це, поки вода доходить від систем водоочистки до кінцевого споживача, її характеристики можуть погіршуватися. Саме зі станом внутрішніх труб пов’язані випадки появи неприємного запаху, зміни кольору чи загального погіршення якості води у кранах. За останній час ми провели реконструкцію і збудували нові водозабірні споруди (старі були пошкоджені і мул з дна річки потрапляв на станції водоочистки), що безпосередньо вплинуло на якість води. Модернізували станції, запровадивши автоматичну компʼютеризовану реагентну обробку води. Аналогічно, в автоматичному режимі, працюють електролізні установки та подача гіпохлориту для знезараження води.
Проте мережі міста дуже старі і аварійні, потребують заміни. Так з 222 км мереж, що перебувають на балансі водоканалу в місті 27% мережі що експлуатуються більше 50 років, 64% мережі що експлуатуються близько 50 років, і тільки 9% відносно нових мереж. А ще є приватні мережі, внутрішньобудинкові, мережі ОСББ”, – пояснюють фахівці підприємства.
Редакція продовжує стежити за ситуацією та повідомить про точні затверджені цифри, щойно виконком ухвалить фінальне рішення.
