Рятувальник Валентин Кравченко 31 рік на службі – гасив лісові пожежі у Чорнобильській зоні, близько десяти разів виїзждав на ліквідацію наслідків ворожих обстрілів та сотні разів допомагав людям у складних надзвичайних ситуаціях. Та головним досягненням свого життя він називає не службу, а родину й 12-річну доньку Ірину.
Його історію розповіли у пресслужбі Головного управління ДСНС України у Житомирській області.
"Найбільша моя гордість – це донька", – говорить рятувальник.
З майбутньою дружиною Ольгою Валентин познайомився на дні народження колег. Сьогодні подружжя виховує 12-річну Ірину та цінує кожну можливість провести час разом.
"Нам подобається відпочивати на природі. Саме такі моменти запам’ятовуються найбільше", – ділиться він.
За словами Валентина, поєднувати службу та сімейне життя непросто. Чергування, виклики серед ночі та робота у свята давно стали частиною життя родини. Та підтримка близьких допомагає долати будь-які труднощі.
За роки служби Валентину доводилося працювати в особливо складних умовах. Він двічі залучався до гасіння масштабних лісових пожеж у Чорнобильській зоні, а після початку повномасштабного вторгнення неодноразово ліквідовував наслідки ворожих ударів. Загалом рятувальник виїжджав на ліквідацію наслідків обстрілів близько десяти раз.
"На такі виклики їдеш із думкою про людей, яким потрібна допомога. Але завжди думаєш і про рідних, які чекають вдома", – зізнається рятувальник.
Ірина пишається татом і називає його своїм героєм. А для самого Валентина саме родина є тим місцем, де після найважчих чергувань знаходяться сили рухатися далі.
Бо справжній герой – це не лише той, хто рятує людей. Це ще й той, хто дарує любов і турботу своїм найдорожчим.
