Осінь – улюблена пора грибників, але, на жаль, це і час пікових отруєнь дикорослими грибами. В Україні росте близько 2000 видів, і півтори тисячі з них – отруйні. Багато з них небезпечно схожі на їстівні, що стає головною причиною трагедій.
Ми проаналізували основні ризики та зібрали для вас ключові правила безпеки, підтверджені Центром громадського здоров’я України.
Цифри сезону
Станом на 18 вересня року в Україні зареєстрували 36 осередків отруєння дикорослими грибами. Постраждали 39 людей, серед них шестеро дітей. Найбільше випадків – у Волинській, Дніпропетровській, Київській та Черкаській областях, по п'ять у кожній.
Смертельний випадок поки один – у Сумській області. Причина – бліда поганка.
Для порівняння: за такий самий період 2025 року було 43 осередки отруєння і 65 постраждалих, з них 19 дітей. Тоді лідерами за кількістю випадків були Чернівецька (10), Вінницька (9) та Хмельницька (9) області. Летальних випадків торік за цей період не зафіксували.
Три причини, чому гриби стають отрутою
Перша і головна – помилка у визначенні. Отруйні гриби часто маскуються під їстівні. Бліду поганку плутають із печерицею, опеньки сірчано-жовті – з опеньками справжніми. Детально про такі "двійники" йдеться у брошурі ЦГЗ "Небезпечні гриби. Що варто знати.
Друга – порушення правил збирання, зберігання та приготування. Ризиковано збирати гриби біля автодоріг, промислових підприємств і сміттєзвалищ. Так само небезпечно їсти перезрілі, пошкоджені, підморожені чи зіпсовані гриби.
Третя – купівля "з рук". Гриби або страви з них, продані на стихійних ринках, – це лотерея. Перевірити, що це за вид, звідки він і чи безпечний, неможливо.
Ціна помилки – висока. Грибні токсини вражають шлунково-кишковий тракт, центральну нервову і серцево-судинну системи, інші органи. У тяжких випадках отруєння призводить до незворотних уражень організму або смерті.
Кому краще обійтися без дикорослих грибів
Дикорослі гриби – важка для травлення їжа. Тому деяким людям варто обмежити їх або відмовитися зовсім. У групі підвищеного ризику – діти до 12 років, вагітні та жінки, які годують груддю, люди похилого віку, а також ті, хто має хронічні захворювання органів травлення.
Безпечніша альтернатива – культивовані печериці та гливи або сушені й мариновані гриби промислового виробництва. Вони проходять контроль якості.
Від лісу до тарілки: правила для тих, хто все ж іде по гриби
Ще до лісу. Не купуйте гриби на стихійних ринках чи з рук. І не куштуйте сирих грибів – навіть їстівні види в сирому вигляді можуть спричинити отруєння.
Під час збирання. Уважно розгляньте колір і форму шапинки, ніжку та інші частини гриба. Беріть лише ті види, які знаєте безпомилково. Оминайте траси та промислові підприємства. Не зривайте занадто молоді або перерослі гриби – їх легко сплутати з отруйними. У посуху від збирання краще відмовитися: пересохлі гриби мають вищу концентрацію токсинів. І не змішуйте різні види в одному кошику.
Дорогою додому. Перевозьте гриби в жорсткому провітрюваному кошику, а не в пакетах. Удома переберіть улов ще раз – усі сумнівні чи пошкоджені гриби викиньте.
На кухні. Готуйте гриби в першу добу після збору. І пам'ятайте головне: тривале кип'ятіння не робить отруйні види безпечними, адже багато грибних токсинів термостійкі. Консервувати гриби – як і м'ясо, овочі чи рибу – треба в автоклаві. Звичайна домашня стерилізація не знищує спор ботулізму. Пробуєте новий вид грибів або новий рецепт – готуйте невелику порцію.
Зберігання. Сирі гриби тримайте в холодильнику не довше 24 годин. Готові грибні страви – лише в холодильнику, у чистому посуді з кришкою і теж не більше доби. Повторно розігрівати їх небажано.
Якщо біда все ж сталася
Що робити при отруєнні грибами і як надати першу допомогу, ЦГЗ пояснює тут: https://short-link.phc.org.ua/m9b33m
Найнадійніше правило "тихого полювання" вміщується в кілька слів: якщо є хоч найменший сумнів – гриб залишається в лісі.