5 жовтня на будівлі Звягельського медичного фахового коледжу відкрили меморіальну дошку на честь загиблого на Донеччині випускника та Захисника України Еміля Кізюка, який 22 серпня 2025 року віддав життя, боронячи нашу державу.
Захід розпочався виконанням Державного Гімну України. Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Еміля та всіх українських Воїнів, які загинули, боронячи свободу і незалежність України, розповіли у Звягельській міській раді.
Молодший сержант, Кізюк Еміль Сергійович, героїчно загинув 22 серпня 2025 року в боях за Україну поблизу села Рідкодуб Донецької області. Йому було лише 20 років.
У стінах Звягельського медичного фахового коледжу Еміль навчався, здобував фах, мав друзів, будував плани та мріяв про майбутнє. Його життя обірвалося надто рано, але пам’ять про нього назавжди залишиться серед тих, хто його знав, у пам'яті громади та всієї України
У відкритті меморіальної дошки взяли участь міський голова Микола Боровець, начальник Звягельської РВА Іван Туровський, директорка Звягельського медичного фахового коледжу Олена Солодовник, викладачі та студенти, родина Еміля, його друзі, родини загиблих Захисників — випускників коледжу, а також мешканці громади.
Меморіальна дошка Емілю Кізюку розміщена поруч із дошками пам’яті інших випускників коледжу — Сабіни Галицької, Богдана Харитонова та Олега Куцана, які загинули, захищаючи Україну. Біля входу до закладу сформувалося особливе місце пам’яті, де назавжди увічнені імена тих, хто навчався в цих стінах, а у найважчий для нашої держави час став на її захист і віддав найдорожче — своє життя.
Директорка коледжу Олена Солодовник згадувала Еміля як свого учня, який назавжди залишився частиною історії закладу, розповідала про нього з особливою теплотою та наголосила, що коледж завжди берегтиме пам’ять про своїх вихованців, які загинули, захищаючи Україну.
Для родини Еміля Кізюка цей день був особливо непростим. Пам’ять про сина, брата, друга сьогодні ожила серед людей, які знали його студентом, навчали та росли разом із ним. Тепер меморіальна дошка з його ім’ям є частиною коледжу, де залишилися спогади про його студентські роки. Вона нагадуватиме новим поколінням, якою ціною виборюється свобода України.
Наш обов’язок — пам’ятати. Імена наших Героїв мають жити в історії громади, у серцях тих, хто їх знав, і в пам’яті наступних поколінь. Пам’ятати тих, хто віддав життя за можливість України бути вільною та незалежною.
Вічна пам’ять і шана Емілю Кізюку, Сабіні Галицькій, Богдану Харитонову, Олегу Куцану та всім Захисникам і Захисницям України, які віддали життя за свободу України, за можливість для кожного з нас жити на своїй землі.
