Близько 200 новоград-волинців і не тільки прийшли у сесійну залу Будинку рад, щоб почути і побачити презентацію двох нових романів в українській літературі.
Макс Кідрук і Юрій Даценко приїхали в Новоград, щоб розповісти про свої нові книги.
Перед презентацією організаторка зустрічі письменника в Новограді Тетяна Дроздюк разом з Кідруком подарували книжку для переможниці конкурсу Fcebook на "Кращий альтернативний заголовок" Анні Гапонюк нову книгу автора.
На розігріві у зірки української літератури виступив Юрко Даценко. Він за 15 хвилин розповів про себе та свій новий роман:
"Мені приємно і водночас страшнувато стояти перед вами. Тому що одна справа возити Максове тіло і душу як турового водія, а зовсім інша — виходити до великого та страшного Кідрука на розігрів. Проте боятися вже немає сенсу, я впевнений, що все у нас вийде, тому поїхали".
Юрій зізнався, що коли б декілька років тому його спитали, хто такий Юрій Даценко, то він задумався б із чого розпочати. Однак зовсім нещодавно його основний пазл життя склався. Головне його досягнення в житті, каже автор, — те, що він чоловік і батько.
"Перш за все, я — чоловік і батько. Я недаремно ставлю ці два слова на перше місце, адже вони багато важать для мене. Саме після одруження з коханою людиною моє життя набуло цілісності,а після народження сина заграло на повну".
Окрім письменницької діяльності, чоловік понад 20 років займається історичною реконструкцією, яка із захоплення переросла у стиль життя. Також Юрій Даценко — досвідчений байкер, який намотав Україною понад 50 тис. кілометрів. Заробляє на життя тим, що професійно виготовляє лицарські шатра.
Розповів письменник і про те, як він познайомився із Кідруком у 2016 році, коли той презентував роман "Зазирни у мої сни":
"Тодішній організатор зустрічі запитав мене, чи не могли б ми з дружиною взяти до себе додому Макса, щоб він і його команда переночували. Проте тоді в нас не склалося. Але ми взяли з Кідрука слово, що наступного року вони обов’язково зупиняться в нас. Власне, так і сталося. Після презентації роману "Не озирайся і мовчи" Макс погостював у нас вдома. А ще через рік наприкінці роману "Де немає Бога" серед подяк ми з дружиною побачили свої імена, що нас дуже вразило".
Проте це не було найбільшою несподіванкою:
"Це не було для мене найбільшим шоком, адже презентація "Де немає Бога" була і відбула. Цікаво те, що за два тижні мені зателефонував Макс, який скористався моєю пропозицією "якщо щось потрібно буде, звертайся". Тоді йому знадобилися мої послуги водія. За три дні після цього дзвінка я нісся в Чернівці, залишивши посеред осені недороблене вино, покинув дружину із піврічним сином. Долучившись до Кідрукової команди, на мене чекало багато чого цікавого, зокрема і написання роману".
Автор зазначив, коли Кідрук у нього ночував, то навіть не виникало думки, щоб попросити Макса якось посприяти в його письменницькій діяльності.
"Жодного разу не виникало думки сказати фразу на кшталт: "Ти знаєш, Максе, я трохи пишу, чи не міг би ти зробити мені протекцію". Я не з тих людей, що намагаються десь пролізти. Проте у тих самих Чернівцях після презентації ми сиділи в барі і Макс несподівано сказав: "Старий, я знаю, що ти пишеш. Чи не намагався ти подавати свої рукописи у видавництво?".
Третій твір Юрій вирішив написати на літературний конкурс "Коронація слова". Його сюжет молодий письменник вирішив розповісти Максові Кідруку і його менеджерові Еллі Яцуті. Це якраз був роман "Пастка для різника". За літературно-художнім спрямуванням твір — історичний роман з елементами детективу, містики і жахів.
"Ми захотіли підкласти книгу під довбаний смартфон"
Після виступу Даценка, Макс Кідрук із притаманною йому майстерністю тримав зал у цілковитій напрузі під час усієї презентації. А почав він з американського футболу.
"Я сподіваюсь, що ви чуєте, як просто зараз українська література стає кращою. Раніше до вас я приїжджав сам і мене не було з ким порівнювати. Тепер же я маю подбати, щоб мій виступ був точно крутішим, щоб не було так, що, повернувшись додому ввечері, і хтось запитав у вас: "Як вам той чувак, якого презентував Кідрук?", ви не сказали, що він порвав Кідрука на німецький хрест".
Далі почалась презентація роману.
Кідрук традиційно розповів, що надихнуло його на створення історії.
Це американський футболіст Ернандес, який вбив свого друга, про двох сестер та про хронічну травматичну енцефалопатію. Також розповів, що реальність це не те, що нам здається.
Нова книга "Доки світло не згасне назавжди" – експеримент для автора. Вона – інтерактивна, має доповнену реальність. Спеціальний мобільний додаток, розроблений під роман, розкриває для читачів додаткові можливості сприйняття.
Презентував автор не лише книгу, а і сам додаток до неї. Знайти софт можливо і на Андроїд, і на Айфон за пошуком “Макс Кідрук”. Такий підхід письменник використав у своїй творчості вперше.
"Глобально ідея – залучити до читання тих людей, які фізично можуть читати, але не читають. Ми захотіли підкласти книгу під довбаний смартфон. Додаток містить купу фішок: візуальні і текстові, є змога прочитати щоденник героїні, поспілкуватися з персонажами в чаті".
Роман існує окремо від мобільного додатку, однак додаток — розкриває історію героїв, доповнює книгу ілюстраціями. На сторінках можна знайти QR-код, що зчитується через сканер мобільного додатку і відкриває анімацію до певного розділу.
Також Кідрук анонсував конкурс відгуків до свого нового роману. Щоб взяти участь у, треба написати відгук про книгу "Доки світло не згасне назавжди" з тегом #ДокиСвітло. Також потрібно тегнути Макса Кідрука. Три найцікавіші відгуки отримають призи — павербанк, навушники або покетбук.
Після презентації відбулась традиційна афтограф-сесія.
До слова, Новоград став останній містом у презентації, а присутні змогли побити рекорд туру, придбавши найбільшу кількість книжок в одному місті.
