"Сімсот сторінок аби вистачило, щоб вмістити усі матеріали", – переконує Валентин Вітренко, один із організаторів регіональної наукової конференції, що відбулася 12 грудня.
Тема конференції – "Житомирщина-Звягельщина: від української національної ідеї до створення незалежної держави". Краєзнавці, громадські активісти, педагоги, студенти місцевого технікуму зібралися у приміщенні музею родини Косачів, щоб якомога більше дізнатися про носіїв української національної ідеї на Звягельщині. Присутніх привітала заступник начальника управління освіти і науки міськради Тамара Гончарук.
Наукова конференція була поділена на п’ять секцій, першу з яких відкрив виступ Почесного краєзнавця України Івана Тригуба. "Ви ніколи не замислювалися чому з великої родини Драгоманових-Косачів ми знаємо лише Лесю Українку?", – сказав він, звертаючись до аудиторії. І одразу продовжив думку: "Тому що Косачі були учасниками українського національного визвольного руху, а його влада в усі часи замовчувала і методично знищувала".
Більшість виступів учасників конференції зал зустрічав оплесками. Цікаву тему порушила краєзнавець Хорошева Людмила Горковчук – "Вирвані сторінки із киниги життя: справа Омеляна Заїки". У Івана Лукича Тригуба до її дослідження було найбільше запитань. Своє бачення проблеми української національної ідеї висловили голова обласної організації "Просвіта" Святослав Васильчук, докторант історичних наук Геннадій Махорін, кандидат педагогічних наук Віктор Гончарук.
Загалом виступило понад 20 осіб, у тому числі гості-науковці з Житомира. Найочікуваніша п’ята частина – "Загальні питання духовності і краєзнавства Звягельщини" – містила матеріали про сучасність. У цьому розділі вчителька Новороманівської школи Тетяна Калінченко представила роботу "Стилістичне навантаження односкладного речення у поезіях збірки "Барви Ордана" Ніни Талько-Петрук. Емоційний виступ освітянки розворушив слухачів, стомлених значною кількістю інформації.
Директор музею родини Косачів Людмила Гамма запросила усіх охочих пройтися залами та оглянути експозицію. Завершилася конференція, як годиться, ухваленням резолюції. Документ містить великий перелік заходів. Зокрема, у плани краєзнавців входить розробка "зелено- туристичних" маршрутів для гостей з Білорусії, Польщі, Німеччини і Грузії.
