Коротко згадаємо те, про що говорили усі у 2019-му.
НАДЗВИЧАЙНА ПОДІЯ РОКУ
На кладовищі в районі Суслів та на старому міському на вул. Чехова, 4 вандали розбили 19 пам’ятників. П’ять з них у ніч з 31 липня на 1 серпня нищили на Алеї слави, на могилах АТОвців. "Щось тут не просто в цій ситуації, дії провокативні. Били по живому", – сказав перший заступник міського голови Сергій Колотов. Він припустив, що в серійному знищенні пам'ятників може бути політичний підтекст, і це, вочевидь, спланований злочин.
Розслідування проводилося під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури. Прокурор Галина Пилипчук не приховувала, що схиляється до версії про психічно хворого злочинця. Секретар міськради Василь Остапчук зауважив: "Щось не дуже переконливо: одній людині не під силу за короткий час у різних місцях кладовища повалити стільки пам’ятників".
"Саме тому вони лише повалені, а не розбиті", – відповіла Галина Пилипчук. Насправді пам’ятники загиблим учасникам АТО Дмитру Герасимчуку, Антону Мільку, Юрію Глухову, Василю Карпенку та Миколі Лісовському пошкоджені серйозно. Особливо нещадно били пам’ятник Василю Карпенку, на якому викарбувані слова Тараса Шевченка: "І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути незлим тихим словом".
Першим пошкоджені плити побачив завідувач відділення похоронного обслуговування комунального підприємства "Новоград-Волинськжитлосервіс" Павло Рутанський. Директор підприємства Сергій Моісєєв одразу звернувся із заявою до поліції, щоб нелюдів знайшли й притягнули до кримінальної відповідальності.
Заступник міського голови Анатолій Легенчук повідомив: "О сьомій ранку мені сказали, що розбили п'ять пам'ятників. Після наради ми поїхали на кладовище. Таке могли зробити не просто вандали. Пам'ятники били не ногами чи руками, а кувалдами". 5 серпня 50 активістів громади прийшли у Будинок рад, щоб дізнатися, як просувається слідство.
Віктор Бусленко, голова ГО "Братство ОУН-УПА"
Постійна депутатська комісія з питань етики, дотримання законності та охорони прав і свобод громадян вирішила розглядати ситуацію не лише як прояв вандалізму, а й сепаратизму. Громадські активісти з місцевого осередку "Братство ОУН-УПА" вперто вимагали перекваліфікувати вандалізм у сепаратизм.
Член виконкому Сергій Портянко та депутат міськради Юрій Новиченко підтримали вимогу. Депутат нагадав про пошкоджений пам’ятний знак режисерові Борису Шарварку: "Є певна системність антиукраїнських дій". Сергій Портянко підкреслив: "Шарварко, Мамайчук і герої АТО в одній шерензі тих, хто захищав Україну". Хто орудував у Новограді – вандали чи сепаратисти – у 2019 році поліція і служба безпеки так і не встановили.
СКАНДАЛ РОКУ
У першій декаді вересня пограбували розташований поблизу Анети асфальтний завод, чим завдали нищівного удару по комунальному підприємству "Шляхрембуд" (завод перебуває на його на балансі). Скандали довкола "Шляхрембуду" не вщухали цілий рік, пограбування асфальтного було останньою краплею у знищенні підприємства, створеного спеціально для ремонту та прибирання доріг. 13 вересня завод хотіли запустити і виготовити суміш для вулиці Тимошенка: 7 вересня перевіряли готовність, а 9-го працювати стало ні на чому.
Василь Остапчук на комісії, під час якої з'ясовували обставини крадіжки на асфальтному заводі
За словами секретаря міськради Василя Остапчука, вивезли двигуни, компресор, редуктори, бітумні насоси та кабелі: "Зловмисники знали, що потрібно красти, тобто невідомі особи не брали брухт чи труби. Взяли лише те, без чого не зможе працювати завод. Навіть більше, зняти редуктори масою по 200 кілограмів надзвичайно важко, цього не можуть зробити некваліфіковані люди. Якби ми раніше знали, що асфальтний залишився без охорони, ми б краще з міської ради зняли її і відправили на завод".
Охорони на об'єкті не було з 1 квітня 2019 року, вона щезла за часів керівництва "Шляхрембудом" депутата міськради Андрія Рассадіна. Сторожі написали заяви на звільнення. "Звернення до служби зайнятості з метою пошуку нових охоронців ніде не зафіксоване, відеокамери не встановлені, причина крадіжки очевидна – заходь і бери", – сказав Сергій Колотов, голова комісії, що займалася службовим розслідуванням за фактом пограбування.
Сергій Колотов на комісії, під час якої з'ясовували обставини крадіжки на асфальтному заводі
Представники поліції стверджують, що відсутність відеокамер значно ускладнювала досудове розслідування: "Територія не просто не охоронялася, вона навіть не огороджена. Частини асфальтозмішувача вивезли вантажівкою полем, оскільки записи відеокамери кафе "777" про рух по дорозі з викраденими деталями інформації не містять".
Начальник слідчого відділення назвав одну суму збитків – 90 тис., а перший заступник міського голови іншу – 400 тис., це з урахуванням затрат на відновлення роботи асфальтозмішувача. Поліція повідомила про ще один цікавий факт. Під час слідчих дій побачили, що територію заводу орендують. Довідатися про те, хто здавав її в оренду і кому, поліції не вдалося. На одному із засідань виконавчого комітету прозвучала інформація про те, що на території асфальтного заводу виготовляли на продаж деревне вугілля.
На балансі "Шляхрембуду" є ще один життєво важливий для містян об’єкт – полігон твердих побутових відходів. В урочищі "Ржатківка" 5 березня відбулося виїзне засідання постійної комісії міськради з питань житлово-комунального господарства та екології, очолюваної Віталієм Табалюком. Під час засідання заступник міського голови з питань ЖКГ Анатолій Легенчук підтвердив, що полігон перетворили на сміттєзвалище. "Наше місто через відсутність компактера може стати другим Львовом", – погрожував Андрій Рассадін, в обов’язки якого входило налагодити роботу.
З 12 лютого на полігоні не працювала техніка, сміття не трамбували. Рассадін наполягав на скликанні позачергової сесії, оскільки 28 лютого на черговій, 30-й, необхідних коштів не виділили. Він запевняв: «Через обслуговування полігону "Шляхрембуд" у січні зазнав збитків на 100 тис. грн, підприємство може припинити роботу, і тоді сміття сягне вікон першого поверху». Місто не може існувати без полігону, а полігон без своєї техніки. З цим погодилися абсолютно всі, але техніка так і не з’явилася. За словами ексзаступника міського голови Миколи Усенка, роботи з впорядкування полігону провів депутат Віталій Табалюк.
Міський голова не продовжив контракт з Андрієм Рассадіним. На крісло директора комунального підприємства претендували п’ять осіб, серед них – колишній командир 12 окремого полку оперативного забезпечення полковник Микола Борісов. 30 серпня у конференцзалі Будинку рад відбувся конкурс на вакансію, а згодом пройшли співбесіди з претендентами. За результатами відбору на посаду директора "Шляхрембуду" призначили військовослужбовця. Обкрадене підприємство очолив справжній полковник.
ПОЛІТИЧНА ПОДІЯ РОКУ
Олену Пономаренко поновили на посаді секретаря міськради і ледь-ледь закрили сесію. Під час формування порядку денного 37 сесії депутати Микола Усенко та Ігор Юшманов виступили проти того, щоб платити зарплати двом секретарям міськради. Вони озвучили цифру понад 100 тис. грн, яку потрібно виділити за 2018 рік попередньому секретарю з бюджету міста, і наголосили, що це сума неостаточна.
Олена Пономаренко під час сесії 31 жовтня
Усі депутати знали про рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року, яким визнано правоту Олени Пономаренко. Суд постановив відновити її на посаді і компенсувати середній заробіток за час вимушеного прогулу. Питання про виконання рішення суду вносили у порядок денний двох попередніх сесій, але продовжував секретарювати Василь Остапчук. У результаті, окрім обов’язкової компенсації, що тягне на 400 тис., дочекалися ще й штрафів.
Депутати пізно та все ж оговталися, і 18 голосами примусили Василя Остапчука повертатися до виробництва меблів. Андрій Рассадін сказав: "Я був "за" зняття Пономаренко і тепер "за". Нагадаю, що її знімали не за спалений кінотеатр, а за незаконне будівництво, але я першим казав, що є рішення суду. Тому ми перетворюємося на порушників закону. Ми мусимо виконати рішення суду в будь-якому разі".
Олена Пономаренко не заперечувала: "Шановні колеги, рішення суду є обов'язковим до виконання. Що стосується роботи, секретар не може працювати без підтримки депутатського корпусу. Будьмо послідовними, є рішення суду, яке потрібно виконати. А далі працюватимемо й побачимо, що нам робити".
За регламентом секретарів обирають і усувають від обов’язків шляхом таємного голосування. Для ухвалення сесійного рішення потрібно 18 голосів, рівно стільки і набрали: "за" зняття з посади Василя Остапчука, "проти" – 2, двійко нерішучих у процесі голосування утрималися. Побачивши результат, Василь Остапчук відмовився закривати сесію. Щоб не заночувати у сесійній залі, депутати обрали тимчасового головуючого, і Володимир Федорчук завершив роботу пленарного засідання.
По тому, 5 листопада, відправлений у відставку секретар провів пресконференцію, на якій повідомив, що підписав усі рішення сесії, крім двох. За словами Остапчука, він написав розпорядження, щоб зупинити рішення сесії щодо поновлення Пономаренко на посаді і щодо його звільнення, тому що документ набирає чинності лише з моменту підписання і оприлюднення. Коли редактор газети "Звягель" Олег Брюханов поцікавився, хто ж таки сьогодні секретар, Василь Остапчук відповів, що він.
На запитання "чому ми не у вашому кабінеті" відповідь Василя Остапчука була такою: "Сьогодні його зайняла Пономаренко. Коли я запитав, хто підписав рішення про те, що вона поновилась на посаді, Пономаренко сказала: "Я не знаю". Вона не секретар, але якщо хоче сидіти в кабінеті – будь ласка". Розпорядження про поновлення секретаря оприлюднили на офіційній сторінці міської ради.
Витяг із документа "Розпорядженням від 01.11.2019 № 522 (к) внесено зміни до розпорядження міського голови від 04.09.2019 № 422 (к) "Про покладання виконання обов'язків міського голови". А саме пункт 2 викладено в новій редакції: "2. Виконання обов'язків з питань діяльності міської ради покласти на секретаря міської ради Пономаренко О. А. з правом підпису банківських документів".
