Депутати бідкаються, влада розводить руками, а "Шляхрембуд" сватають Моісєєву.
"Цирк дю Солей" мав би звернути увагу на приміщення нашої сесійної зали. В ній інколи розвертаються сюжети такої складної драматургії, що позаздрили б сценаристи із досвідом. Як-от на нинішній позачерговій сесії можна було спостерігати за розвитком подій стосовно сміттєвого питання. Проте корінь проблеми нікуди не дівся. Неприємності, які тягарем множаться на хворобливій структурі ЖКГ, тягнуть місто долі багатомільйонними боргами.
"Шляхрембуд" на сьогодні має тільки по зарплаті перед персоналом близько 600 тис. заборгованості, а ще борги з несплаченого ПДВ, ЄСВ, які з щомісяця доповнюються новими зростаючими рахунками. А це вже не сотні тисяч. Це мільйони гривень, які комусь доведеться віддавати.
Ідея концесії ідеально підходила звітуючим заступнику міського голови Легенчуку, а також керівнику управлінням Богданчуку, проте не підійшла депутатам. Побоювання та ризики були озвучені без прикрас.
Легенчук: "На сьогодні потрібно 1 491 000 грн для того, щоб розморозити рахунки і щоб підприємство могло працювати у звичному режимі. Я поясню, чому стільки проблем: при створенні "Шляхрембуду" там був залишений роздутий штат, гроші, які виділялись, йшли на потреби керівництва. Один тільки Юсипець працював у нуль. Така ситуація зі "Шляхрембудом" склалась, бо прийшов Рассадін. Він "ізволіл" не платити ні ПДВ, ні ЄСВ, ось підприємство почало лихоманити. Договори, які він укладав, завели підприємство в яму. Борісов старається, але рахунки арештовані, він не може нічого робити. На сьогодні управління ЖКГ проводить розслідування".
Як старається Борісов, депутати зрозуміли трішки пізніше, коли було оприлюднено дивний договір, укладений на ввіз 11 тис. кубічних метрів львівського сміття, але про це в іншому матеріалі.
Депутат Якубов вірно підмітив, що уся стратегія роботи "Шляхремубуду" полягає в постійних проханнях: дайте грошей ми освоїмо, а потім — в безкінечних розслідуваннях.
Коли ж акцентували, що присутні в залі хочуть почути реальну програму дій виведення підприємства з кризи, то стало відомо, що такий план у відповідальних осіб мав лише два пункти:
— концесія;
— зливання двох підприємств "Шляхрембуд" та "Житлосервіс" в одне.
Виступив керівник управління ЖКГ Олександр Богданчук:
"1 варіант — концесія. Для мене, як для начальника, це найкращий варіант. Концесія — це форма державного та приватного партнерства на 5-50 років. Так, мається на увазі передача комунального майна на 7 млн 591 тис. грн — це вартість техніки та матеріально-технічної бази. Плюси — майно лишається у власності громади. Але майно у процесі використання зношується. І повернуть нам його нам зношеним".
Під час обговорення депутатів поставили перед складним вибором. Проблема в тому, що зволікання для учасника цього діалогу (зокрема громади) дорого коштує. Сьогодні загальна заборгованість перед державою близько 4,7 млн грн, яка ще на 3 млн зросте, поки підприємство віддадуть в концесію. Адже концесійний перехід передбачає 6 місяців підготовки. За цей час концесіонер жодної копійки концесієдавцю (міській раді) не заплатить.
Побоювання депутатів розвіяла юристка міської ради Альона Свірщук: "Згідно з концесійним конкурсом умови можуть передбачати орендну плату за користування майном комунальної власності. Така сума буде визначатись згідно з оціночною вартістю майна, виконаними роботами, отриманим прибутком тощо".
Плюс концесії — будуть погашені борги, які передбачатимуться під час створення договору.
Мінус — майно дійсно зношується.
Богданчук озвучив ідею, що зволікання стосовно вирішення питання множить заборгованість, і наголосив, що болюче питання щодо полігону ТПВ потребує нагальної реакції, там має бути господар, хоча б виконувач обов’язків.
Василь Остапчук: "Сьогодні, говорячи про концесію, треба зважати на виконання законів по-українськи: у приватника є свій інтерес, у міста свій. Буде як у Сєвєродонецьку, коли так взяли водоканал і через рік просто кинули людей і зникли. Концесія — це на майні поставити жирний хрест. Я проти змішування, бо завтра ці концесіонери стануть депутатами і будуть вирішувати, що захочуть. Міське стане приватним, бо часто депутати мають свій інтерес. Концесія ще більший спрут, який обв’яже громаду на наступну каденцію ще більше. Полігон взагалі треба створити як окреме комунальне підприємство".
Ігор Юшманов: "Добре, коли все добре. Борісов брав на себе відповідальність, виступав тут перед залом. Сьогодні він каже я нічого "нє гаваріл". Через 6 місяців нам не буде що передавати. Я не проти, але краще перестрахуймося, техніку передаймо на інше комунальне підприємство".
Другий шлях виходу з колапсу став прозорішим після виступу очільника комунального підприємства "Житлосервіс" Сергія Моісєєва:
"Житлосервіс" створений за кошти міського бюджету. Всі завдання виконуються, все стало можливим завдяки роботі колективу. Я не володію всією ситуацією "Шляхрембуду". З чужих слів не можна зрозуміти стан, мене не запрошували на комісії, я не знайомився з документами.
Якщо по черзі — полігон — при передачі на "Житлосервіс", це питання про обслуговування і утримання, питання про запущення другої черги.
Трактор і ваги не працюють, персонал розбігся або в процесі втечі, обіцяний відеонагляд не встановили, світло провели, але електроенергія відсутня.
Каналізація — коли вона чистилась, хто чистив, покажіть документи?
Міське освітлення — пів міста світить, пів міста ні.
Асфальтовий завод — розграбований, його треба сторожити.
Техніка — відсоток зносу страшний.
Адмінбудови під арештом, щоб його зняти — треба вкладення грошових коштів. Коли я зможу все це вирішувати? Це все ляже на мої плечі після передачі. З мене ж спитають? Чи я згоден?
Вам добре перекласти відповідальність, проте, що ви зробили, депутати, за 4 роки? Я об’їхав три міста нашої області: Корець, Шепетівку і Баранівку, там щорічно як мінімум одну одиницю техніки на рік купують з бюджету. Скільки купили ви за чотири роки?
Наразі ми мінімальними силами розв’язуємо всі задачі міста, ще й даємо прибуток в бюджет. Я не відмовляюсь від розширення функцій, але треба чіткий план. Якщо ви збираєтесь передавати все це, ви маєте оплатити борги, вивести техніку і те підприємство збанкрутити. Якщо в такому стані передати все на "Житлосервіс" — ми втратимо ще і його.
Ви хочете на мене перекласти відповідальність. Проте на кульгавій кобилі в рай не заїдеш. Свій розрахунок я дам через місяць, коли побачу техніку, оціню її стан".
У результаті депутати підтримали рішення перерозподілу капітальних видатків. З "депутатських" грошей, яких мало виділятись на кожен округ по 300 тис. грн, зняли по 100 тис. з кожного. Попередньо з цього новоствореного фонду мали виділити 2 млн на Прозорий офіс та 1 млн 400 тис. грн на Молодіжний центр. Вирішили обрізати фонд Прозорого і вділили з його фінансування шмат у розмірі 1 млн 400 тис. грн на розмороження рахунків "Шляхрембуду", що дасть можливість терміново вирішити його подальшу долю.
