Неочікуваний карантин торкнувся усіх сфер життєдіяльності людини. Спеціально для Новоград.City Світлана Кручок, власниця "Orange Cat", розповіла про п'ять проблем, з якими зіштовхнулося родинне кафе у період епідемії коронавірусу та як їх вдалося подолати.
Світлана за освітою кондитер третього розряду. Та, на жаль, після закінчення училища, їй не вдалося попрацювати за професією. Відсутність роботи змусила її піти на м’ясокомбінат. Ті часи вона згадує мало не з жахом. Світлана каже, що працювала формувальником ковбасних виробів, бувало, за зміну робили майже 30 тонн ковбаси. Для тендітної жінки така робота була надто тяжкою.
Одного ранку Світлана прокинулася і зрозуміла: досить. Вона покинула роботу і почала шукати себе. Батьки порадили піти працювати на залізницю. Розпочинала жінка з посади підсобного робітника, оскільки у неї не було освіти, була просто черговою. Потім вирішила, що для кар’єрного росту необхідна освіта, і в 35 років Світлана знову поповнила студентські лави.
“Я вступила до Вінницького транспортного коледжу, і, попри те, що була вже втретє вагітна своєю донечкою Вікторією, все ж вивчилась та пішла в декретну відпустку", – говорить підприємниця.
Проте, її життя перевернулося після трагічної події, що сталася з дружиною Світланиного брата: жінку вбило струмом на залізниці. Тоді вона зрозуміла, що ця робота не для неї. Жінка стала займатися улюбленою справою і пекла різні вироби на замовлення. Згодом відкрила разом зі знайомою невеличку кав'ярню, але їхні долі розішлися.
Нині вона має сімейний бізнес – родинне кафе "Orange Cat", яке працює з жовтня 2018 року. Приміщення має дві зали: велику і малу. Усього кафе може обслуговувати до 100 осіб. Його фішкою є те, що сюди можуть прийти відпочити не лише діти, а й дорослі. У ньому панує душевна сімейна атмосфера, а також готують смачну домашню кухню. Назва та тематика закладу пов'язана з рудими котами. За словами власниці, коли думали, як назвати кафе, натрапили на інформацію, що рудий кіт – це охоронець дітей та жінок, а ще вони дуже добрі.
Нещодавно вони переїхали у нове приміщення. У голові було купа планів та ідей, аж раптом – карантин. Він "збив" їх з ніг та поставив на коліна. Власниця кафе говорить, що спершу було дуже тяжко, не хотілося нічого робити, але підтримка сім'ї та небайдужих людей вселила віру в краще.
Отож, під час карантину бізнес-початківиця Світлана зіштовхувалася з такими проблемами:
- оплата оренди та податку;
- працівники без роботи й зарплати;
- зменшення виторгу і клієнтів;
- облаштування літньої тераси;
- дотримання усіх карантинних вимог у кафе.
1. Оплата оренди та податку
Підприємиця зазначає, що 20 тисяч від прибутку іде на оренду. Оскільки, у час пандемії усі заклади були зачинені, доходу, звичайно, не було. Жінку охопив розпач, як розрахуватися з орендарями? На щастя, орендар дозволив не платити за приміщення під час карантину.
"Люди, які давно в цьому бізнесі, їм було простіше під час карантину, бо в них є своє приміщення. А нам, початківцям, тяжко, бо велику частину грошей "пожирає" оренда", – сказала жінка.
На рахунок податку Світлана Кручок говорить, що зверталася у податкову, аби отримати так звані канікули, але все було марно. Це займало багато часу через волокнину з документами, а бажаного результату не було. Тому увесь карантин бізнесвумен платила гроші.
2. Працівники без роботи та зарплати
У зв'язку з карантином, кафе залишилося без роботи та замовлень, власниці довелося відправити колектив у відпустку за "свій рахунок". Це 10 працівників: два кухаря, два помічники, три офіціанти та три аніматори. Вона побоювалася, що хтось з них може не повернутися, бо нині у Новограді бракує хороших кадрів.
Світлана стверджує, що дівчата "вистояли карантин" разом з нею і далі продовжують працювати. Після виходу на роботу працівники не отримували тієї заробітної плати, яка була раніше через нестабільність. Наприклад, до карантину вони одержували "мінімалку" та премії, то зараз вони залишилися без преміальних.
"Дівчата увійшли в моє положення та погодилися працювати за 100 гривень в день. За це я дуже їм вдячна. Я завжди йду на поступки й коли в мене є, то можу дати 100-200 гривень зверху", – запевняє власниця.
3. Зменшення виторгу та клієнтів
Як тільки почалася пандемія коронавірусу, кафе відразу ж закрилося. Хоч деякі з місцевих ресторанів знайшли альтернативу, перейшовши в доставку або працюючи лише "на виніс". Та "Orange Cat" не міг собі цього дозволити.
"Якби я, навіть, запустила б доставку, то ми готували б в кафе і за оренду довелося б усе одно платити. Оскільки у нас не було свого транспорту, а на велосипеді багато не виїздиш, ми з колективом прийняли рішення піти у відпустку. Хоча, є й плюси, бо за цей час ми зробили ремонт в ігровій зоні".
Після того, як закладам харчування дозволили відкритися, відвідувачів було мало, особливо на буднях. "Бувало й таке, що декілька клієнтів могли зайти лише на каву і все, а в касі лежало 100-200 гривень за день. Дівчата, навіть, чайові залишали в касі, аби чимось допомогти", – говорить Світлана.
4. Облаштування літньої тераси
Коли послабили карантин, "Orange Cat" взявся за створення літньої тераси, щоб надолужувати втрачене. За словами жінки, на літньому майданчику потрібно було встановити нові плафони, поставити столи зі стільцями, прибрати клумбу тощо. А на це, звичайно, потрібні гроші, яких на той час не було.
"Мій чоловік допоміг мені зробити літню терасу. Він їздив на заробітки в Польщу і в нього були на це кошти. Звичайно ж, я хочу, щоб ці гроші, які він заробляє, ішли в сімейний бюджет, а не на кафе. Воно має заробляти саме на себе", – зазначає звягельчанка.
Також додає, що вони дуже сподівалися, що коли відкриється літня тераса, то усе налагодиться. Проте, колектив три тижні просидів в "порожню", бо була погана погода.
5.Дотримання карантинних вимог у кафе
Держспоживслужба та інші інстанції зобов'язали усі заклади харчування дотримуватися певних вимог: не обслуговувати велику кількість людей, дезінфікувати поверхні, мати антисептики та інформативні вивіски, бути в масках і рукавицях тощо. Так, це вимагає додаткових коштів, але правила є і Світлана Кручок їх виконує.
"Ми користувалися антисептиком та дезінфікували поверхні ще до карантину. Це не було для нас чимось новим. Нині у нас нове правило, кожного разу, коли ми приймаємо клієнтів, то просимо їх спочатку пройти до вбиральні та помити руки. У нас проводиться прибирання, є графік чергування. Дискомфорт полягає в іншому: як розсадити компанію з 20 осіб під час святкування, коли усі хочуть сидіти за одним столом, і не порушувати карантин?! Це не продумано", – розповідає Світлана.
За два місяці у кафе вже були незаплановані перевірки, які вони пройшли, за словами власниці гідно: "Нещодавно був випадок, коли батьки відпочивали з дітками на терасі й розпочалася гроза. Вони перейшли всередину кафе, і тут завітали представники поліції. Нам довелося довго пояснювати їм, щоб уникнути штрафу, що приміщення, за документами є літньою терасою, просто заскленою".
Під час розмови власниця кафе розповіла про те, що вона боїться другої хвилі коронавірусу: "Якщо нас знову закриють, то я вже не знаю, чи будемо ми працювати. Скоріш за все, я віддам всі сили на новий проєкт, ніж потім знову буду виходити з кризи".
На завершення Світлана Кручок сказала: "Головне не падати духом, і не зупинятися на досягнутому. Не бийтеся в одні двері, подивиться по сторонах, знайдуться нові двері, нові можливості, а також люди, які підтримують".
