У Новограді-Волинському серпень 2019 року був ознаменований актом вандалізму: на кладовищі на Чехова за одну ніч сплюндрували шістнадцять могил. Серед пошкоджених – п'ять пам'ятників, встановлених загиблим АТОвцям. Від побаченого на місці злочину навіть бувальцям забракло слів: у соцмережах зухвалим злочинцям вимагали жорстокого покарання. Минув рік, наш кореспондент відвідав кладовище. На Алеї слави чисто і тихо, свідки події дивляться з фотографій на відновлених пам'ятниках, але вони уже нічого не розкажуть.
Поліція відпрацьовувала одразу декілька версій: злочин, вчинений психічнохворою особою; злочин, вчинений з хуліганських спонукань особою без постійного місця проживання; злочин, вчинений з мотивів помсти членам сім'ї, серед яких є померлі родичі; злочин, вчинений неповнолітньою особою; злочин, вчинений особою, яка раніше була судимою за скоєння аналогічного.
За словами в. о. начальника слідчого відділення місцевої поліції Ярослава Князюка, якому передали справу два місяці тому, досудове розслідування триває: "Особу злочинця не встановили, хоча провели усі слідчі дії. Опитали понад 60 людей, перевірили усіх психічнохворих. Зі знахідок – лише відбиток взуття на блискучій поверхні пам’ятника". Попередній і нинішній слідчий схиляються до версії хуліганства, вчиненого однією особою, а не групою. "Расової, релігійної чи національної ознак у злочині не виявлено", – сказав Ярослав Князюк.
Нагадаємо, як розвивалися події. Торік на Суслівському кладовищі та на старому міському на вул. Чехова, вандали пошкодили 20 пам’ятників. На Чехова першим розбиті плити побачив завідувач відділення похоронного обслуговування комунального підприємства "Новоград-Волинськжитлосервіс" Павло Рутанський. Заступник міського голови Анатолій Легенчук (звільнився з посади за власним бажанням) повідомив: "Після ранкової наради ми поїхали на кладовище. Таке могли зробити не просто вандали. Пам'ятники били не ногами чи руками, а кувалдами".
Розслідування проводилося під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури. Тогочасний прокурор Галина Пилипчук наполегливо обстоювала версію про психічнохворого. Василь Остапчук, на той час секретар міськради, зауважив: "Щось не дуже переконливо. Одній людині не під силу за короткий час у різних місцях кладовища повалити стільки пам’ятників".
"Саме тому пам’ятники лише повалені, а не розбиті, на більше одній людині не вистачило сил", – гнула свою лінію Галина Пилипчук. Насправді пам’ятники загиблим учасникам АТО Дмитру Герасимчуку, Антону Мільку, Юрію Глухову, Василю Карпенку та Миколі Лісовському пошкоджені серйозно, кілька з них повністю переробляли. Особливо нещадно потрощили пам’ятник Василю Карпенку, на якому були викарбувані слова Тараса Шевченка: "І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій Не забудьте пом’янути незлим тихим словом".
Через тиждень після події 50 активістів громади прийшли у Будинок рад з вимогою вандалізм перекваліфікувати у сепаратизм. Постійна комісія з питань депутатської етики, дотримання законності та охорони прав і свобод громадян підтримала АТОвців, побратимів з місцевого осередку "Братство ОУН-УПА" та воїнів-афганців. Член виконкому Сергій Портянко та депутат міськради Юрій Новиченко навіть говорили про системність антиукраїнських дій.
Це не дало жодних результатів, окрім розголосу та ще більшого обурення жителів міста. Найнеймовірнішою з усіх версій люди вважали злочин, вчинений неповнолітньою особою. Працівники фірм, що виготовляють пам'ятники, стверджують, що встановлюють їх на спеціальні штирі, і щоб замінити надгробок, дебелим чоловікам доводиться розбивати його спеціальними інструментами. Хто орудував у Новограді – вандали чи сепаратисти – ні поліція, ні служба безпеки не встановили.
