Оглядовою екскурсією і карбуванням місцевих грошей закінчилося довгоочікуване відкриття нової експозиції краєзнавчого музею, що відбулося 24 серпня. Понад десять років Новоград-Волинський був єдиним містом Житомирської області, що не могло знайти хорошого окремого приміщення для артефактів. "Аж одинадцятий варіант споруди став вдалим", – сказала директор музейного закладу Олена Жовтюк, яка була готова переїхати на вулицю Волі, 58 у колишню в’язницю.

Попри наявність чотирьох тисяч експонатів основного і допоміжного фондів, тривалий час квартирувала на другому поверсі Палацу культури ім. Лесі Українки. Ста сорока квадратних метрів не вистачало, тому частина речей зберігалася у танцювальній залі, а ще частина – у музеї родини Косачів. Тепер все змінилося, на відремонтовані площі краєзнавчий сам прийняв музей льону. Рушники, сорочки та знаряддя праці льонарів стали окрасою залів.

У жовтні 2018 року виконком міськради передав відділу культури і туризму приміщення аптеки № 219, розташованої на вулиці Соборності, 24. Простору будівлю перепрофілювали на заклад культури. За словами в. о. міського голови Оксани Гвозденко капітальний ремонт внутрішніх приміщень завершено, ремонт фасаду ще попереду, а експозиція музею – у стадії формування. "Ми намагаємося зробити музей живим і комфортним для всіх, маємо багато цікавих задумів, які неодмінно реалізуємо", – розповідає Олена Жовтюк.

Відкриття відремонтованого приміщення було водночас вишуканим, велелюдним і по-родинному теплим. Місцеву інтелігенцію, що не могла пропустити події, зачарував виступ двох знаних музичних колективів – народного камерного ансамблю "Классік" та зразкового фольклорного ансамблю "Мальва". По завершенні урочистостей учасники свята розділилися, – хтось пішов карбувати гроші, а хтось знайомитися з експонатами.

Постійними у краєзнавчому є стенди і виставки, присвячені історії краю (період 1257 – 1795 роки), а також Другій світовій війні і окупації міста в 1941-1943 роках. Директор музею пишається нещодавно розкопаним комплектом жіночих прикрас знатної городянки, який датується початком Х ст. Справжньою гордістю музею називає відреставровану глиняну посудину Білогрудівської культури періоду "бронза – раннє залізо" кінець ІІ – початок І тисячоліття до н.е.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися