Всі ми разом, живемо у час глобальних змін та перетворень. Ми активна частина цих змін. Україна перетворюється з країни про яку у світовому масштабі мало, що знали на країну про яку всі говорять, цікавляться і допомагають перемогти агресора. Україна та українці перетворилися з об’єкта на провідного суб’єкта міжнародних відносин. Ми стали прикладом незламності та сміливості. Росія та росіяни навпаки перетворилися зі світового лідера на ізгоя. Завдяки своєму керівництву росія перетворюється на КНДР, на країну, яка отримала найбільшу кількість санкцій. Росіянам не раді за кордоном, їх не бажають обслуговувати в кафе, не хоче підвозити таксі, їм не бажають здавати квартири, їм заборонено брати участь у багатьох провідних конкурсах та спортивних змаганнях, їх вигнали з багатьох світових організацій. Велика кількість світових брендів не бажає працювати в рф при цьому режимові, не бажають поповнювати кровавий бюджет і закрили офіси до найкращих часів, а це робочі місця. Росіяни не розуміють, який шторм на них чекає найближчим часом, для багатьох з них ще не дійшло те, що путін знищив їхню економіку і вкрав їхні заощадження. Багаторічна пропаганда не пройшла безслідно, бо мешканці рф звинувачують "загниваючий" Захід, США та інших, але не бачать безпосередніх винуватців у їхніх злиднях. Одурманене населення підтримує безпідставну війну у сусідній країні і навіть не враховуючи те, що в багатьох росіян в Україні є близькі родичі. За політичну короткозорість вони отримають розплату не за горами.
З початком повномасштабного вторгнення українці об’єдналися за для спільної мети — стримання навали орків. Волонтери збирали кошти, амуніцію, знаходили автомобілі для ЗСУ, допомагали всім чим тільки могли. Волонтерські фонди збирали гроші навіть на військову техніку та зброю.
Збройні Сили України стали світовим лідером за навичками ведення бойових дій та навичками використання новітнього озброєння. Не ми маємо після перемоги проситися в НАТО, а північноатлантичний альянс має просити нас про вступ. НАТО потрібен наш досвід. ЗСУ показали світові, як можна перемогти ворога в рази чисельнішого, озброєнішого і з більшими ресурсами. Генерал Валерій Залужний, який родом з невеликого міста Звягель, став глибою світового рівня, на якого рівняються інші. Генерал Залужний військовий нової формації, генерал, який не присягав радянській армії, приклад для вивчення та наслідування. Його ім’ям буде модно називати дітей. Я переконаний, на вулицях провідних міст будуть заявлятися вулиці Валерія Залужного.
Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України – Президент України Володимир Зеленський справжній лідер сучасності, людина із залізною волею, який у надскладний час, незважаючи на прохання, не покинув Київ і країну загалом. Надпрацьовитість Володимира Зеленського стала на службу державі. Хто б як не ставився до Володимира Олександровича, це доля, що саме він, у цей надскладний час, очолює країну. Завдяки його щоденній праці, ми маємо світову не тільки політичну підтримку, а й економічну та мілітарну. В перші дні війні виступи Президента України, які були декілька разів на день, в етері єдиних новин заспокоювали населення, своїм власним прикладом і впевненістю заряджав нас, його рішучі промови надихали нас. Він сміливо вказував ООН, та іншим впливовим міжнародним організаціям на те, що їхні принципи противаг і стримувань не працюють. І загалом вказував на те, що система міжнародної безпеки застаріла і потребує змін. Володимир Олександрович відверто звертався до політичних діячів із насторогою про небезпеку загравання із росією та боягузтво у прийнятті рішень, щодо надання нам сучасного озброєння. Мабуть, мало сьогодні тих, хто не пишається нашим Президентом.
А Ви ще маєте сумніви, що українці — нація переможців? Нам до снаги творити власну історію та розбудовувати державу.
В кожному з нас відбулися безповоротні зміни від 24 лютого. Це день початку нашої трансформації. Ми всі змінилися без виключення. Війна оголила наші найнагальніші проблеми. Впали маски не тільки з політиків, а й звичайних людей. Ми побачили прихильників руського миру. На арену вийшли справжні герої і патріоти країни.
Наші вчителі, лікарі, працівники ДСНС, звичайні водії та представники багатьох інших професій працювали і працюють 24 години на добу, все за для того, щоб механізми держави працювали.
На українських землях відбувається боротьба за демократію всього світу. Дух народу
Після війни ми маємо не розгубити нашу жагу до реактивних змін, не втратити злагодженість, щоб не тільки відбудувати, а й зробити Україну перлиною на світовій карті, куди буде йти потік інвестицій, туристів та інновацій.
Коли Ви безтурботно п’єте каву з друзями на вулиці, коли обіймаєте дітей та ніжно цілуєте дружину, загадайте воїна який, і в день і в ночі, і в мороз і в дощ боронив і боронить Батьківщину, з переважаючими силами противника, десь під Бахмутом, Херсоном, Ізюмом або Лисичанськом. Згадайте хлопців і дівчат, які у військовій формі стоять варті незалежності і суверенітету України, в далі від дому і сім’ї. Помоліться за героїв, які поклали свої життя за наше краще майбутнє. Покладіть квіти на їхні могили. Допоможіть сім’ям полеглих у боях. Підтримайте дітей, скажіть, що їх батько — герой.
День Перемоги настане, ЗСУ зроблять все можливе, щоб цей день настав як найскоріше.
Офіцер Збройних Сил України
