Уродженець Звягеля Борис Пахолюк пройшов шлях від волонтера до директора комунальної установи «Агенція розвитку міста» Житомирської міської ради, яка втілює важливі проєкти для Житомира. За ці роки він зібрав чимало цінних знань і готовий ділитися ними з тими, хто прагне розвивати свої громади. Про це і не тільки чоловік розповів для Новоград.City.
Пане Борисе, розкажіть трохи про себе — звідки ви, як та коли почали займатися волонтерською та проєктною діяльністю?
– Я народився у Звягелі, закінчив ЗОШ № 9 та Новоград-Волинський промислово-економічний технікум за спеціальністю «Економіка підприємства». Після технікуму отримав повну вищу освіту в Державному університеті «Житомирська політехніка» (тоді Житомирський державний технологічний університет) за спеціальністю «Економіка підприємства».
Після завершення навчання, я хотів працювати в державному управлінні, намагався потрапити на роботу в департамент економіки Житомирської обласної державної адміністрації, але не пройшов конкурс. Проте на конкурсі я познайомився з новими людьми, ми стали гарними друзями та спільно у 2009 році створили власну громадську організацію. Так розпочалась моя волонтерська діяльність. Ми всі мали дуже маленькі зарплати, але при цьому робили грошові внески в громадську діяльність та безпосередньо вкладали свій час в організацію та проведення благодійних заходів для дітей-сиріт, дітей з інвалідністю та інших соціально-вразливих категорій населення.
По суті наша громадська діяльність і була моєю першою волонтерською проєктною діяльністю, бо кожна громадська ініціатива мала свою ідею, організаторські моменти, планування, пошук і залучення ресурсів, впровадження й оцінку результатів.
Професійною проєктною діяльністю я почав займатись з 2012 року, коли вже працював у департаменті економічного розвитку Житомирської міської ради. І це одразу був міжнародний проєкт. Історія мого працевлаштування в органи місцевого самоврядування – це приклад неймовірної наполегливості, бо перед тим, як мене взяли на роботу, я тричі приходив на конкурс на заміщення вакантної посади, і ще двічі перед цим в мене навіть не брали документи на конкурс, через відсутність досвіду роботи.
Що таке «Агенція розвитку міста», які її завдання та місія?
– Комунальну установу «Агенція розвитку міста» Житомирської міської ради ми створили у 2017 році – це була реакція на можливості для розвитку громад в Україні. З 2011 року я бачив, що в Україні є велика кількість конкурсів, які є доступні для неприбуткових організацій. Міжнародні фонди та проєкти технічної допомоги мають величезні бюджети, якими можуть користуватися такі неприбуткові організації. А з іншого боку місцеві бюджети мають величезний дефіцит фінансових ресурсів для впровадження місцевих ініціатив. Тому нашим основним завданням є робота, що пов’язана з тим, щоб залучати позабюджетні ресурси для реалізації місцевих проєктів, які роблять місто більш комфортним, безпечним, екологічним, успішним та впроваджувати такі проєкти.
Основними напрямками нашої роботи є написання проєктів в різних сферах міського господарства, пошук ресурсів для їх впровадження та безпосередня реалізація цих проєктів. В наших офіційних установчих документах поки що ніде не описана словами наша місія, можливо, для когось вона читається між рядків. Якщо давати відповідь на це питання зараз, і врахувати, що фокус нашої діяльності – це в першу чергу територія Житомирської міської територіальної громади, то, мабуть, наша місія буде близькою до тези: «Ми робимо майбутнє Житомирської міської територіальної громади ближчим». Бо вся наша діяльність опирається на стратегію громади, її бачення майбутнього, ми шукаємо ідеї та впроваджуємо рішення, які наближають нас до запланованих цілей.
Що вас особисто мотивує продовжувати працювати в такому непростому, але важливому напрямку?
– Я ріс в 90-х роках на фільмах і коміксах про супергероїв. Я завжди хотів мати суперсилу, щоб змінити світ на краще. Я виріс, але внутрішнє бажання змінити світ залишилось. Я усвідомив, що мої батьки виховали в мені неймовірні суперсили – працьовитість, наполегливість, повагу до людей, їх праці та любов до рідної країни. Якщо це доповнити освітою, набутими навичками й вміннями, які я щоденно використовую, то, можливо, все моє життя з самого дитинства готувало мене до цієї роботи. В мене ніколи не було проблем з мотивацією до моєї роботи.
Яким чином ваша організація нині допомагає Звягельській громаді?
– Безпосередньо наша організація не допомагає Звягельській громаді, бо це було б нецільовим використанням бюджетних коштів. Але я особисто є фасилітатором однієї з робочих груп містян (звягелян) у межах роботи громадської асамблеї, яка проводиться у Звягелі за підтримки Офісу Ради Європи в Україні.
Чому, на вашу думку, важливо підтримувати розвиток громад?
– Сьогодні диспропорції в економічному розвитку та якості соціальних послуг існують навіть всередині окремих громад. Це загострює нерівність між соціальними групами, провокуючи соціальне невдоволення та міграцію. Важливо підтримувати збалансований розвиток громад, створювати рівні умови для всіх та зменшувати розриви у можливостях і якості життя.
З якими викликами та проблемами найчастіше стикаються громади Житомирської області?
– Я періодично спілкуюсь з колегами з інших громад Житомирської області, і чую, що всі ми маємо дуже схожі чи навіть ідентичні виклики. Більшість з цих викликів є прямим наслідком повномасштабної війни: енергозабезпечення населення та об’єктів критичної інфраструктури, забезпечення внутрішньо переміщених осіб тимчасовим житлом, міграція населення та дефіцит кадрів, як у виробничій сфері, так і на об’єктах соціальної та критичної інфраструктури, зниження дохідної частини місцевих бюджетів та відсутність фінансових ресурсів для реалізації проєктів розвитку і багато іншого.
Чи можете ви розповісти про один або кілька проєктів, якими особливо пишаєтеся? Який вплив вони мали на громаду?
– Мабуть, найбільше пишаюсь першим міжнародним проєктом, бо він відкрив доступ місту до міжнародного фінансування та подолав місцевий скептицизм щодо доцільності здійснення місцевих запозичень для реалізації інфраструктурних проєктів. У 2012 році це був перший кредит міста Житомир від міжнародної фінансової організації НЕФКО. В рамках проєкту виконали роботи з термомодернізації будівлі дошкільного навчального закладу №21 (це була перша термомодернізована муніципальна будівля в місті) та замінили 1 800 ліхтарів з лампами розжарювання на світлодіодні LED-лампи. Набутий досвід ми успішно масштабували для наступних проєктів: сьогодні Житомир має 100% LED вуличного освітлення, термомодернізовано близько 30 будівель закладів бюджетної сфери, а також продовжуємо співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, зокрема у сфері комплексної термомодернізації муніципальних будівель.
Що порадите тим, хто тільки починає писати міжнародні проєкти?
– Перед написанням проєкту важливо уважно та детально вивчити вимоги донорської організації. Проєкт може бути гарним, бездоганно написаним, але якщо ідея\мета проєкту не відповідає програмним цілям грантодавця, то шансів отримати підтримку не буде. Крім цього, важливо бути уважним до формальних вимог, щоб на етапі технічної оцінки заявка пройшла експертизу та була допущена до оцінки по суті. Наприклад, якщо у вимогах написано, що кожна сторінка заявки має бути засвідчена підписом уповноваженого представника організації, або потрібно надати довідку про неприбутковість, то це потрібно обов’язкового зробити.
Які поради ви б дали іншим громадським лідерам, які мріють змінювати свої громади на краще?
– Тут два варіанти, але вони починаються однаково: спочатку добре вивчати потреби цільової аудиторії, або мешканців, наскільки це можливо, детально описати ці потреби та ідеї, а далі:
- перший варіант — це йти з ними, як з пропозиціями до депутатів місцевої ради чи подавати на розгляд виконавчих органів відповідної міської селищної, сільської ради;
- другий варіант – це створити чи знайти партнерську громадську організацію, запакувати ідентифіковану потребу/ідею в проєкт і подавати на грантове фінансування, шукати власними силами потрібні ресурси будь-яким іншим законним способом.
Але в будь-якому випадку не чекати, що хтось за вас усе зробить.
