Роман із тих, про кого казатимуть що він "прєдатєль родіни".
Тієї самої "родіни", яку придумали росіяни щоб загарбати українську землю, вбити кращих її синів, а потім звинуватити у всіх гріхах та бідах самих же українців. Так мокшани вигадали росію, росіяни — малоросію, а 5 років тому придумали "новоросію" та "рєспубліки".
Боєць механізованого батальйону, що нині боронить свій український Донбас на Світлодарській дузі, родом із сусіднього Бахмута. Тому про настрої, які панували в цих регіонах, знає не з телебачення. Він бачив та розумів що нас, українців, ділять ще до війни, а тому те що сталося в 14-му не стало несподіванкою ні для нього, ні для його рідних. До війни та на її початку працював у Києві. Надіявся на те, що все вирішиться "малою кров’ю" російських запроданців. Та коли зрозумів, що війна набирає обертів як "снігова куля, що котиться з гори" спочатку пішов по мобілізації, а потім підписав контракт зі Збройними Силами України. Службу розпочав у 58 бригаді, тепер продовжує в нашій "тридцятці".
Режим припинення вогню, оголошений нещодавно керівництвом країни, в його житті не перший, а тому вірити ворогу в жодному разі не можна і не буде. "З ними домовлялися не один і не два рази, а після домовленостей отримували лише зраду, обман та сотні загиблих, — каже український захисник, — тому на бойових чергуваннях потрібно поводити себе вдвічі, а той втричі обережніше та пильніше, — каже Роман і додає, — я сюди не для того прийшов щоб "мовчати" на обстріли окупанта та спостерігати за ним, це я можу робити в себе вдома перед телевізором!". З позицією чоловіка не можливо не погодитися, адже за його спиною не просто Україна, в кількох кілометрах за ним — вся його родина.
