З початку 1950 року до вересня 1953 року в місті спорудили понад 500 індивідуальних будинків. Протягом двох останніх років десятки таких будинків, що виникли на місці пустиря біля машинобудівного заводу, утворили новий провулок – Гоголівський (нині – вул. Ломоносова) ["РП" від 9 жовтня]. 1953 року в капітально відремонтованих будинках одержали нові квартири понад 50 сімей залізничників ["РП" від 28 серпня].
Машинобудівний завод ім. Сталіна в першому кварталі 1953 року виконав три замовлення для Південно-Українського та Північно-Кримського каналів і для Куйбишівгідробуду. На території підприємства велися підготовчі роботи із закладки фруктового саду на 60 дерев ["РП" від 8 квітня]. Восени на заводі ввели в дію новий цех. До 1 січня 1954 р. машинобудівники мали освоїти і розпочати серійний випуск нової універсальної кормодробарки ["РП" від 18 листопада]. Наприкінці травня кам’яний кар’єр одержав нову потужну техніку – екскаватор із ковшем місткістю 0,7 кубометра, тракторний скрепер і пересувну компресорну установу ["РП" від 5 серпня].
У першому півріччі значно розширив асортимент хлібозавод, випускаючи 25 видів хлібобулочних виробів, тоді як у 1952 році підприємство випускало лише 7 видів продукції ["РП2 від 12 липня]. На початку жовтня міськпромкомбінат відкрив новий цех із виробництва питної соди. Декілька центнерів продукції відвантажили торговельним організаціям міста. До кінця місяця передбачалося виробити понад 3000 кг соди ["РП" від 25 жовтня]. Близько 200 осіб працювало в 30 цехах промислової артілі "Змичка". У червні 1953 р. артіль відкрила в центрі міста павільйон з продажу морозива ["РП" від 28 червня, 11 і 13 вересня]. Він розташовувався на вул. К. Маркса (нині – вул. Соборності), біля кінотеатру.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 серпня 1953 року за довголітню і бездоганну роботу на залізничному транспорті орденами і медалями нагороджена група працівників Новоград-Волинського вузла. Орденом Леніна нагороджені машиніст паровозного депо Іван Терентійович Костишин та начальник вантажного пункту станції Самуїл Іонович Шехед, орденом Трудового Червоного Прапора – колійний обхідник Іван Ісакович Довганюк і майстер вагонної дільниці Дмитро Карпович Колодюк ["РП" 25 вересня]. Приємне враження справляв гуртожиток вантажників залізничної станції: "В світлих просторих кімнатах завжди чисто і затишно. Всі ліжка акуратно заправлені, біля кожного з них – стілець і тумбочка. На вікнах – вазони, красиві тюлеві завіски, на підлозі розіслані доріжки. У червоному кутку можна прочитати свіжі газети, цікаву книгу або послухати радіо. Коли вантажники приходять після роботи, їх чекає гарячий душ. Залишивши свій робочий одяг в спеціально відведеній кімнаті і помившись, робітники переодягаються в чисті костюми і йдуть в червоний куток, в кімнати гуртожитку. Кімнати відпочинку локомотивних бригад і конструкторського складу вважаються одними з найкращих на Південно-Західній залізниці" ["РП" від 7 жовтня].
Автопарк міської автотранспортної контори поповнився новим автобусом "ЗІС-155" ["РП" від 22 лютого]. 1953 року контора відкрила автобусну станцію. На жаль, тут не було буфету, продажу газет і журналів, не вивішено розклад сполучення з Ярунем і Брониками. Автобуси часто рухалися не за графіком ["РП" від 22 травня].
Велике пожвавлення спостерігалося в магазинах після нового зниження державних роздрібних цін. У перший день торгівлі за зниженими цінами жителі району придбали втричі більше меблів і в п’ять разів більше велосипедів, ніж зазвичай. Спеціалізований магазин міськторгу продав 1 квітня у шість разів більше взуття, ніж у будь-який день до цього. Особливо великий попит на бавовняні тканини і вироби з натурального шовку ["РП" 5 квітня]. В липні і першій половині серпня 1953 року відкрито нову закусочну біля спиртозаводу, а також новий магазин з продажу овочів і фруктів. На розі вулиць Шевченка і Шолом-Алейхема розпочато будівництво нового продовольчого магазину ["РП" від 28 серпня].
У поліклінічному відділенні міської лікарні (головний лікар – В. І. Забродський) працював кабінет фізичних методів лікування, устаткований найновішою електроапаратурою. Остання успішно застосовувалася для лікування захворювань суглобів, периферійної та центральної нервової системи, шлунку, вуха, горла, носа та інших. Але поки що кабінет працював не на повну потужність, бо містився в тісній кімнатці, де не могли розмістити всю наявну апаратуру ["РП" від 17 травня]. У новому приміщенні поліклініки завершили відбудову одного з поверхів, на якому мали розміститися дитяче і терапевтичне, а пізніше – хірургічне і пологове відділення. Завершено монтаж батарей і труб парового опалення. В палатах встановлювалися вмивальники з кранами для теплої та холодної води, меблі ["РП" 2 жовтня].
На серпневій нараді вчителів звертали увагу на добре налагоджене політехнічне навчання у середніх школах № 2 і № 3, де проводилися лабораторні роботи з фізики та хімії, велися роботи з вирощування і селекції сільськогосподарських культур на пришкільних ділянках ["РП" від 30 серпня]. Силами учнів СШ № 3 (директор – М. В. Пасіченко) закладено розплідник фруктових дерев різних сортів ["РП" від 5 травня]. Напередодні нового навчального року розширено фізкабінет цієї школи, виділено простору кімнату для бібліотеки з читальним залом ["РП" від 19 серпня]. Для учнів, чиї батьки жили за межами міста, при СШ № 2, № 3 і № 6 створили гуртожитки. Якщо в гуртожитку школи № 2 порядок був зразковим, то в гуртожитку школи № 3 було брудно і незатишно. До гуртожитку школи № 6 (директор – С. М. Опанасюк) ввечері важко було потрапити … 10 дівчат мали лише 7 ліжок ["РП" від 4 березня].
На першості міста з фехтування, що проводилася в спортивному залі СШ № 2, перше місце посіла команда СШ № 35 (нині – ЗОШ № 9). У змаганнях на рапірах серед чоловіків перше місце здобув Мечислав Наревський (чемпіон області серед юнаків), серед жінок – Жебрицька. У змаганнях на штиках переможцем став Мардер, на еспадронах – Абдурахманов ["РП" від 4 і 8 квітня].
Під час літніх канікул СШ № 2 провела дводенний похід вздовж річки Случ. Юні туристи відвідали Чижівську паперову фабрику та колгосп ім. Молотова, зібрали багато експонатів для колекції. Учні цієї школи здійснили також екскурсії на електростанцію і пивзавод, поїздки в Шепетівку і Житомир ["РП" від 19 липня і 19 серпня]. У районному Будинку піонерів працювали авіамодельний, радіотехнічний, музичний, хоровий і танцювальний гуртки ["РП" від 30 жовтня].
Майже 200 дітей навчалися в семирічній музичній школі (директор – Т. О. Дранішнікова). Серед викладачів школи було багато досвідчених педагогів. 45 років викладала музику Ксенія Павлівна Біляєва, майже 30 років – Марія Іванівна Волховська ["РП" 6 вересня]. 50 випускників вечірньої школи робітничої молоді в 1953 році здобули середню освіту без відриву від виробництва й одержали атестат зрілості. За 9 років свого існування школу закінчили близько 400 осіб ["РП" 4 вересня]. Із дошкільних навчальних закладів у місті діяли 4 дитячих садки, в яких виховувалося понад 500 дітей, 3 дитячих ясел і 2 будинки дитини ["РП" 28 серпня].
Улюбленим місцем відпочинку новоград-волинців був міський парк. 1953 року тут обладнали дитячий майданчик, посадили сотні молодих дерев, багато квітів. До послуг відпочивальників були літній театр, танцювальний майданчик, павільйони з продажу морозива і прохолодних напоїв. Грав оркестр. У парку розмістили 12 газетних вітрин, де щодня вивішували свіжі газети, які привертали увагу багатьох читачів ["РП" від 24 травня і 23 серпня]. 10 червня в літньому театрі відбувся творчий вечір лауреата Сталінської премії, композитора П. І. Майбороди за участю артистів Української державної філармонії ["РП" від 12 червня]. Контора благоустрою продовжувала впорядковувати центральну частину міста: асфальтом вкрили тротуари вулиць К. Маркса, Леніна, Шевченка ["РП" від 9 серпня].
До 40-річчя з дня смерті Лесі Українки вийшла стаття Б. Станевича "Пам’яті нашої землячки". В ній автор розповідає: "Родина Косачів приїхала у м. Новоград-Волинський у 1868 р. і поселилась у тому приміщенні, де зараз знаходиться міська Рада. В цьому приміщенні в 1869 році народився Михайло – старший брат Лесі і найближчий її друг. У 1928 році... Олена Пчілка з сестрами Лесі приїжджала в м. Новоград-Волинський. Тоді з ними розмовляв Роман Якович Герасимчук – нині заслужений учитель УРСР. Вони йому детально розповіли про життя Лесі Українки в нашому місті. Крім цього, у нас зберігся лист сестри Лесі Українки, в якому вона теж детально розповідає про життя Лесі в Новограді-Волинському... Її ім’я носить школа № 1, міська бібліотека, одна з міських вулиць" ["РП"від 2 серпня]. Відомо, що в будинку на вул. К. Маркса, який до 1954 року займала міська рада, пізніше розміщувалася музична школа.
15 січня відбулася сесія міської ради депутатів трудящих, на якій розглянули організаційне питання. Сесія звільнила з посади голови виконкому міськради Т. Л. Довгоп’ята і обрала головою виконкому Миколу Романовича Агаркова ["РП" від 16 січня]. 22 листопада відбувся пленум міськкому КПУ, який обрав першим секретарем міськкому Олександра Миколайовича Большакова ["РП" від 25 листопада]. У газетах 1953 року згадуються також директор міськводоканалу Ф. Г. Дмитренко, директор міжрайонної майстерні капітального ремонту Ф. М. Мальков, директор міськторгу М. М. Тимощук, директор школи № 1 Г. Л. Тимченко, директор школи № 7 М. П. Осипенко, директор школи № 35 Б. О. Успенський, директор дитячого будинку І. Р. Ільїн, завідувачка відділу охорони здоров’я О. Ю. Григорович, завідувачка міської дитячої бібліотеки Г. П. Малофій та інші. М. М. Панчук, починаючи з 14 червня, виконував обов’язки, а з 9 вересня обіймав посаду редактора газети "Радянський прапор".
Віктор Ваховський та Леонід Коган, краєзнавці
