Новоградські школярі вчать громаду жити без сміття

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 13.05.2019 15:28
  • 0

Якщо ви знаєте, що таке папероїд, значить, ваша дитина вчиться у ЗОШ № 5. Батькам учнів цієї школи добре відомо, чим годують встановлених у класах симпатичних монстриків: списаними зошитами, блокнотами, чернетками, паперовими обгортками. Є у шкільному коридорі ще й гурман, який живиться винятково пластиком. Школа у середині березня потрапила у проект "Школа без сміття" (Zero Waste School), започаткований в Україні Фондом братів Кличків.

У кабінеті директора теж є папероїд, щоправда, не такий гарний, як у 3-А. Лариса Капчинська аніскільки не соромиться неестетичного вигляду великої коробки, в яку збирає використані аркуші:

– Ви не повірите, рука не піднімається викинути папірець у смітник, все складую у коробку, а потім разом з нею здаю у макулатуру. Магазин "Норма" щедро постачає нам "папероїдів". Я і гадки не мала, що коробки з ротом і очками настільки сподобаються дітям".

Що примусило Ларису Антонівну повернутися до збору макулатури? Світлі спогади про піонерсько-радянське дитинство? Вона категорично спростовує мою "серйозну підозру":

– Навпаки, прагнення в Європу! Не можу сказати, що мрію, щоб на моїй кухні стояло вісім відер для сміття, як у Німеччині, але точно знаю, що час сортувати побутові відходи настав. Не лише Львів, вся Україна потопає у смітті, що у світі активно продають, переробляють, використовують, цивілізовано утилізують.

Це повинен розуміти кожен, а я як директор школи вважаю своїм обов’язком зробити всім учням "щеплення" від бездумності і нищення світу, в якому живеш. Я кажу дітям: "де ви бачили, щоб дельфін викинув у море пляшку з-під солодкого напою? Може, хтось сфотографував, як слон залишає на траві обгортки з морозива, кульки і сітки з фруктів? Людина – це така ж мікрочастинка живого, як і липа, калина, заєць чи кінь. Продукти їхньої життєдіяльності природа утилізує легко. Наші ж відходи забруднюють довкілля на місяці, десятиліття і сотні років".

Такі переконання директорки стали поштовхом до участі у серйозному природоохоронному проекті. Ні в кого не виникає сумнівів у тому, що 
Zero Waste School – це достойний задум. Робота Володимира Кличка на ринзі, чи поза ним, – продумана, організована, вивірена, орієнтована на найпрогресивніший досвід. Мета Zero Waste School – усвідомлення громадянами України, що іншого виходу, ніж сортування сміття, у нас уже немає. Якщо хочете вдихати повітря і пити воду, кожен зобов’язаний прибрати довкола себе і не смітити.

Цьогоріч у проекті беруть участь сто команд, відібраних після розгляду понад півтори тисячі заявок. Схема така: навчальний заклад, де навчається мінімум 200 учнів, формує команду, яка складається з директора, одного вчителя та 3 учнів (2 дівчини та 1 хлопець або 2 хлопці й 1 дівчина з 8-10 класів). Навіть склад учасників продумано до дрібниць: оскільки зазвичай активніші дівчата, передбачена участь юнаків, вони не можуть бути пасивними і залишатися осторонь. Фактичним чи неформальним лідером команди має стати керівник закладу, тому що від нього залежить результат. У його руках важелі впливу і на вчителів, і на батьків, і на школярів.

Образно кажучи, директор може перетворити школу, а в перспективі громаду, на працьовитий мурашник, який сортує сміття і в жодному разі не залишає громіздких пакетів ні на березі Случі, ні у контейнерах. Папір, пластик, метал та органічні відходи потрібно збирати окремо. Лариса Капчинська вперто наполягає на тому, що сортування сміття у будь-якому місті (у Новограді-Волинському також) абсолютно реальне. У цьому вона переконалася на квітневому триденному семінарі у Києві, учасником якого стала місцева команда з учнів Вероніки Терлецької, Даші Запольської, Богдана Пашкевича, вчителя Катерини Осипчук та її самої.

Враження і роздуми вчителя:

– У столиці учасників проекту поселили в новому комфортабельному готелі по дві особи з різних міст в один номер, щоб ми всі встигли познайомитися і обмінятися контактами. Насправді навчальна програма була настільки насиченою, що для бесід часу не вистачило. Стомлені та щасливі приїхали додому і вже тут почали спокійно осмислювати почуте та побачене. Щоб дізналися щось особливо нове – такого не було, але тренінг примусив думати по-іншому. Я раніше купувала морквину в одному, капустину – в іншому, апельсин ще в окремому, бажано міцному, пакеті. Куди цей пластик потрапляв? У сміттєвий бак! Чому за кордоном на кожному грейпфруті чи капустині є маленький цінник з масою товару та вартістю? Покупці складають їх у магазинний кошик, а далі перекладають у рюкзаки, практичні і довговічні льняні торбинки з логотипом якоїсь фірми.

Іноземці зараз уникають пластику, який у природі практично не руйнується. Його не можна вивозити на полігон і трамбувати, як це робиться у нас. Мене вразив досвід француженок, які наповнюють пластикові пляшки маленькими сухими використаними поліетиленовими пакетиками. Дуже розумно – вони не розлетяться, а потраплять у переробку разом з пляшкою. Ще мені сподобалося відео, на якому білі комірці під час обідньої перерви поспішають до кав’ярні зі своєю чашкою.

Не солідно у дорогому костюмі заходити у кафе з власною чашкою? Смішно? Ні! Модно і безпечно, до усього, краще пити каву з власного чистого керамічного горнятка, аніж з неліквідного одноразового, лише на перший погляд картонного, стаканчика. Усередині він пластиковий, а отже, шкідливий для здоров’я і довкілля. Учні нашої школи висловлюють бажання встановити бачок з кип’яченою водою у шкільній їдальні. Тепер він буде можливий за наявності власного безпечного посуду. Пропагуємо пляшечки багаторазового використання, які мають бути в кожного школяра. Це екологічно і гігієнічно.

Задуми і пропозиції директора:

– Ми вже розпочали активну роботу над проектом. Розраховуємо на підтримку влади, громадських організацій, представників бізнесу, інших закладів освіти. Нещодавно зустрічалися з двома заступниками міського голови Сергієм Колотовим та Анатолієм Легенчуком. Тепер працюватимемо з головами ОСББ. Добре було б, щоб кожна школа поставила у себе два окремі контейнери для паперу і пластику, а діти зносили такі відходи до свого навчального закладу. Місто уже стало б чистішим. Ми мріємо про Zero Waste Novograd-Volynskyi, тобто про Новоград-Волинський без сміття. І це не одноразові акції з прибирання засмічених територій, хоча вони дуже потрібні. Насамперед це зміна екологічної свідомості місцевої громади. Проект покликаний допомогти школярам, учителям, директорам, батькам стати однією великою командою, адже у нас є спільна мета – запровадити сортування відходів і жити без сміття.

Сьогодні наше завдання полягає у тому, щоб познайомити всіх з проектом, а восени на території школи організуємо масштабний захід для жителів міста, щоб навчити їх правильно сортувати відходи. Перший крок до проекту ми зробили ще торік восени, коли в класах встановили папероїди. Такий простий хід вчить дітей дуже важливим речам: не смітити; берегти ліс, адже на виготовлення паперу вирубується величезна кількість дерев, а папір можна і необхідно переробляти; заробляти на відходах гроші. Нехай це невеликі суми, але на них ми купуємо корм для птахів, котів-безхатченків та для собаки, який охороняє школу.

Зараз почали збирати пластик, що накопичується в школі. Учні купують напої в пляшках, приносять з дому компоти, соки, воду, а потім пластик потрапляє у сміттєвий бак. Школа платить чималі гроші за вивезення сміття: на місяць 400 грн, за рік – майже 5 000 грн. Хочу підкреслити, що на пластику і папері можна заробляти. У Новограді-Волинському є організація, що купує відходи. Головне, звичайно, не в грошах, а в екологічному мисленні і елементарній культурі.

Перша пропозиція нашої команди – купувати якомога менше продукції в пластиковому пакуванні. Відразу відмовитися від цього складно, але можливо. Якщо ж не вдасться, вчімося разом збирати пластик. Поки ми не маємо коштів на справжні контейнери, тому привабливо оформили паперовий ящик для збору пляшок. Кроки до світу без сміття – це винахідливість, побутова культура і елементарне вміння сортувати сміття:

– якщо пляшка з солодкого напою, необхідно промити її чистою водою;

– сплющити (займатиме менший об’єм);

– вкинути в потрібний маркований ящик (з відповідною позначкою);

– кришечку зняти попередньо та помістити в іншу скриньку.

Zero Waste School – це нагода замислитись над особистим впливом на довкілля і познайомитися з величезною кількістю екопрактик, які новоград-волинці можуть застосовувати у повсякденному житті вже сьогодні. Для цього потрібні лише розуміння проблеми та бажання.

 

Коментарі: