Усі люди прагнуть до спілкування і бажають бути зрозумілими. Відсутність мовлення стає на заваді природному прагненню, і дитина може проявляти не найкращі свої якості. Треба допомогти дитині "запустити" мовлення. Це можна зробити лише в команді однодумців, коли батьки спираються на досвід і поради спеціалістів, а спеціалісти – на співпрацю з батьками.

За словами Оксани Степанової, учителя-логопеда інклюзивно-ресурного центру, є чотири прості ключики, що спроможні допомогти дитині заговорити. Вони ефективно діють лише в купі:

1. Щира зацікавленість.

2. Позитивні емоції.

3. Рухова активність.

4. Матеріал, доступний для сприймання дитиною.

На цих засадах створювались народні потішки і забавлянки, які сприяли розвитку мовлення дітей. Згадайте всім відомі забавлянки "Ладушки-ладушки", "Сорока-ворона"- тут поєднані всі важливі компоненти. Текст, доступний для дитячого сприйняття, все в ньому знайомо і зрозуміло. Також задіяні як тонкі пальчикові рухи, так і більш крупні м'язи. І якщо ці вправи виконувати емоційно, то вони викличуть не тільки зацікавленість, але й бажання повторювати рухи і прості слова.

З немовленнєвою дитиною треба говорити 24 години на добу, звісно з перервою на сон, але і в сон можна проводжати дитину співом колисанок і зустрічати після сну веселою і приємною забавлянкою. Мамі, яка бажає, щоб її дитина заговорила, треба додержуватись певних правил:

1. Коментувати свої дії (зараз підемо гуляти, ось я взяла сині штанці, будемо вдягатись...).

2. Використовувати прийоми інтерактивного читання казок (мінітеатр).

3. Задавати виразні запитання спонукати до відповідей.

4. Використовувати рифмовки в побуті (водичка-водичка, умий Саші личко...).

5. Використовувати логаритмічні вправи (автор К. Железнова).

6. Використовувати артикуляційні вправи (гімнастика для язичка).

7. Використовувати пальчикову гімнастику.

8. Пропонувати дитині дихальні вправи (повітряні кульки, мильні пузирі, губна гармошка).

9. Використовувати елементи асиметричної гімнастики (грати парами в ладушки).

Наприкінці Оксана Степанова наголосила, що потрібно пам'ятати, що ніякі рухливі вправи для розвитку дрібної моторики сами по собі мовлення не розвивають, хоча вони дуже ефективні і корисні. Тільки сумісна діяльність з дитиною, забарвлена щирою зацікавленістю і непідробною радістю за самі крихітні успіхи і досягнення дитини, здатні викликати мовлення у мовчуна.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися