На початку грудня до Новограда-Волинського вкотре приїздили київські та житомирські археологи, щоб продовжити розпочаті ще у вересні роботи. Що вдалося знайти під час розкопок та які перепони траплялися на шляху до пізнання таємниць Звягельського замку розповів Олександр Тарабукін.
За його словами, археологи погодили роботи з міською радою та приїхали до замку, що розташований на вершині скелястого пагорба серед мальовничої місцевості правобережної частини річки Случ (Рис. 1). Вони обрали місця для закладення шурфів (Рис. 2, 1), для них навіть виділили трактор, а на місце робіт для нагляду прибув співробітник відділу архітектури. Але на шляху археологів постав таємничий невідомий, який намалював 10 стратегічних кабелів і, у категоричній формі заявив, що проводити розкопки на території замку заборонено. Будь-де, але не тут.
Невдовзі, дослідники дізналися, що хтось розпустив чутки нібито із Києва приїхали люди на тракторі та збираються зносити фонтан зі скульптурною композицією "Лукаш і Мавка" та копати в середині реставрованого колись замку. Проблему вдалося владнати, але чиновники попросили, щоб не використовували важку техніку, а розкопки здійснювати винятково вручну.
Та пригоди на цьому не завершилися. У той момент, коли вдалося пробити перші пів метра, з’явився занадто гарячий "активіст", представився громадянином міста і вимагав, щоб розкопки на газоні у зеленій зоні були припинені.
"Коли він побачив, що його шумний галас ні до чого не приводить, звернувся до пенсіонерів, які прогулювалися по території замку, почав закликати їх приєднатися до нього і через страйк змусити археологів залишити це святе для мешканців місце. Але не очікував, що відвідувачі його м’яко відшиють", – зазначає пан Олександр.
Натомість "активісту" показали, що поруч від місця розкопок в центрі місця, розташовується великий смітник і багато відвідувачів не соромляться викидати туди сміття та справляти власні потреби попід стінами замку. Тоді розлючений чоловік викликав на допомогу поліцію, тримаючи на них останню надію. Правоохоронці відреагували на виклик, усе з'ясували та все-таки дозволили проводити розкопки й активіст безслідно зник.
Цього разу науковці заклали розвідувальний шурф у північно-західній частині замку і мали на меті з’ясувати потужність і стан культурних нашарувань і передусім відшукати оборонні споруди, які прикривали замок із західної сторони, зокрема кам’яну стіну і рів (Рис. 2, 2). Коли шурф довели до глибини 4,10 метри зафіксували, що культурні нашарування на цій ділянці доволі потужні, як і у шурфі №1 складаються із прошарків різних кольорів, що нагадує пиріг (Рис. 3). Під час зачистки на глибині 0,80 – 0,90 м від рівня сучасної поверхні вдалося натрапили на скупчення розкиданих каменів (Рис. 2, 3-5), а трохи нижче, у східній частині шурфа і рештки власне стіни замку (Рис. 2, 6-8).
Також археологи встановили, що на цьому місці зовнішню стіну зруйнували й, можливо, розібрали на глибину 1,20 – 1,35 м нижче рівня сучасної поверхні. За їхніми припущеннями, це відбувалося упродовж XVIII – ХІХ століття, коли власники міста, зокрема Любомирські, дозволили розібрати оборонні споруди замку і використати каміння з них для будівництва культових споруд, як-от костелу.
Під час розкопок, на глибинах від 0,6 до 4,1 метра, зібрані різноманітні артефакти (Рис. 4).
За висновками науковців, культурні нашарування в межах шурфа №2 до глибини понад 3 м переважно змішані. Про це свідчать різночасові предмети, поміж яких фрагменти кружального посуду, уламки кахлів, люльки XVII – XVIII ст. і знайдені поряд з ними фрагменти скляного і порцелянового посуду ХІХ – ХХ ст., а також гільз патронів стрілецької зброї 30 – 40-х років ХХ ст. А от нижче, на глибині 3,4 – 4,1 м, знайшли знахідки, що не виходять за межі XVII – XVIІI ст.
У період археологічних досліджень загалом зібрали 196 предметів. Серед них фрагменти вінець, стінок, денець та ручок різноманітних типів глиняного посуду XVII – XIX ст., зокрема, горщиків, мисок і полумисків, макітер, тарілок, глеків, покришок, мальованого і підполив'яного посуду (Рис. 4, 1-11), а також уламки пічних і декоративних кахлів (Рис. 4, 12), фрагмент чашечки тютюнової люльки (Рис. 4, 13), скляний шлак (Рис. 4, 14), шматки берести (Рис. 4, 15), фрагменти порцелянових (Рис. 4, 16) і скляних посудин (Рис. 4, 17), залізні ковані цвяхи, лезо ножа і стрижень із загостреним кінцем (Рис. 4, 18), вироби із кольорових металів і гільз патронів (Рис. 4, 19), кістки дрібних і великих домашніх тварин (Рис. 4, 20).
У майбутньому, археологи сподіваються, що дослідження на території фортеці продовжуватимуться у 2020 році, а це історичне місце стане більш привабливою не лише для мешканців, але й гостей міста.
