До редакції Novograd.City один із наших читачів приніс книгу "Леся Українка. Вибрані поезії" 1948 року. У ній зібрано лірику, пісні, поеми, а також неопубліковані матеріали видатної поетеси. Збірка поезії збереглася не лише в Новограді, її також можна знайти в електронному варіанті або придбати в інтернеті.
Книгу "Леся Українка. Вибрані поезії" надрукували у Києві в Державному видавництві художньої літератури за редакцією українського літературознавця Олександра Білецького. У передмові йдеться про аналіз творчості письменниці: що спонукало її до написання творів, які події у той час відбувалися, що вона хотіла донести до читачів та багато іншого.
"Герої Лесі Українки – це величезні нащадки титана Прометея, люди високого громадського ідеалу, для яких цей ідеал вищий за особисте життя. Дівчина "грішниця", що іде на саможертовний подвиг в ім'я волі і щастя, віла-посестра, що самовіддано визволяє з турецького полону побратима ("Віла-посестра"), Роберт Брюс, що здобуває у важкій боротьбі волю рідному краєві і народу ("Роберт Брюс"), поет-воїн, що сміливо закликає "пробити пану груди" ("Давня казка") – ці героїчні характери становлять визначальну суть романтичних образів Лесі Українки...", – пишуть в передмові.
На сторінках є відомі вірші письменниці такі, як "Сафо", "Надія", "Давня весна", "Як дитиною, бувало..." тощо. У своїй ліриці Лариса Косач писала про українську мову, про кохання, про любов до життя тощо. Творча робота змушувала жінку абстрагуватися від страждань, забути про них.
Як писав критик і педагог Ілля Стебун: "Леся Українка – поет могутньої філософської думки, великих людських ідей і пристрастей... Вже в перших своїх лірико-епічних творах вона виявляє цілком певний нахил до монологічних і діалогічних композицій... Окремі поезії письменниці являють собою зародок драматичної сцени.
...Леся Українка зверталась у своїй творчості переважно до стародавніх сюжетів, так званих "вічних" образів (образи Кассандри, Дон-Жуана, Орфея, Христа, Магомета і т. д.)...".
У книзі є також розділ "З неопублікованого", туди увійшли 19 творів. Серед яких: "Хто вам сказав, що я слабка...", "За горою блискавиці..", "Угорі так ярко сяють зорі", "Осінній плач, осінній спів...", "Мріє, не зрадь!" тощо.
Що стосується поем, то у виданні їх дев'ять. Зокрема "Ізольда Білорука" (1912) – один з останніх творів поетеси. Як зазначають в офіційних джерелах, уся поема побудована на контрастних тонах – білих і чорних. Обидві Ізольди зустрічаються біля гробу Трістана, і Ізольда Білорука, вірна своєму "Я", виходить переможцем у боротьбі за людську особистість, а отже, й за людське щастя. Таким чином Леся Українка порушувала важливу громадську і моральну проблему – проблему безкомпромісності людини, вірності своєму внутрішньому покликанню і обов'язку.
25 лютого 2021 року в Україні відзначили 150-річчя від дня народження Лесі Українки. У Новограді цього дня на подвір'ї літературно-меморіального музею провели концерт просто неба "На гостину до Лесі…", а також усі охочі поклали квіти до її погруддя.
