Практичний психолог ліцею № 4 Альбіна Колесник розповідає, як розв'язують проблему у навчальному закладі.
Мобільні телефони стали не лише повсякденним засобом спілкування, але, останнім часом, перешкодою для навчання школярів. Сучасні діти змалку можуть користуватися будь-яким ґаджетом без допомоги батьків, тож не дивно, що вже у дошкільному віці більшість з них має мобільний телефон.
До того ж активно вони використовують їх і в школі: на уроках, під час перерв, виховної години тощо. Замість того, щоб концентрувати свою увагу на вчителеві і вивчати новий матеріал, школярі часто відволікаються на мобільні телефони, звертають увагу на неактуальну для них інформацію, соціальні мережі, ігри. Проблема "постійного зависання у телефоні" порушувалась у процесі дискусії між батьками, вчителями, психологами та експертами. Кожний з них дотримується своєї думки. З одного боку, телефон – це швидкий доступ до потрібної інформації, а з іншого – це ключ до розваг.
Про шкоду і користь мобільних телефонів пишуть і говорять багато. Ми розуміємо, що ґаджети – це така собі енциклопедія в кишені, але мобільний це ще й ігри, навантаження на очі, малорухливий спосіб життя. А коли діти замість того, щоб відпочивати на перервах зависають у телефонах – це ще й брак спілкування з однолітками. Бо з ґаджетами, як загалом у житті, спрацьовує правило: усе добре, але в міру.
Чи є місце сучасним технологіям у школі?
На загальношкільних батьківських зборах батьки ухвалили рішення про заборону використання телефонів під час освітнього процесу. Але ця заборона часто не діє на всіх учнів. Тому у ліцеї № 4 вчителі намагаються знайти альтернативний час використання ґаджетів.
Для вчителя – це скорочення часу роботи, бо ти не витрачаєш час на перевірку, на аналіз кожного, ми проводимо аналіз разом за допомогою ґаджетів. Коли кажеш дитині, що на уроці ми працюватимемо з телефоном, то діти приходять на уроки із захопленням. Навіть якщо це буде завдання на 30 секунд, навіть якщо учні просто увімкнуть і вимкнуть телефон, вони дуже задоволені! Особливо молодша та середня ланка. Старших учнів, звичайно, таким уже не здивуєш.
Учні 1-5 класів ще не вміють свідомо користуватися ґаджетами, їх не навчили цього вдома, бо іноді навіть батьки, дорослі люди, зловживають цим на роботі та вдома і є негарним прикладом для дітей. Діти використовують їх переважно з розважальною метою.
Але дітям потрібно пояснити, як працювати з ґаджетом, як ним правильно користуватись. Використання зводиться до мінімального часу, оскільки це несе негативний вплив на здоров’я покоління, що підростає.
В інших випадках учителі ліцею наполягають на тому, щоб учні вимикали телефони під час уроків.
Дитина у школі вчиться бути самостійною, самотужки розв’язувати якісь свої проблеми, а коли телефон під рукою, то легше зателефонувати мамі, і нехай вона скаже, що дитина має робити. А дитина має сама вирішувати, що зробити в тій чи іншій ситуації. І що більше у неї буде таких ситуацій, то краще вона буде пристосованою до життя. Дитина мусить вчитися жити в суспільстві самостійно. А оце постійне мамине: а ти поїв, а ти попив, а ти знаєш, а ти не забув… Дитина має у школі формуватись як особистість. А зайвий контроль батьків, зайва опіка заважають цьому.
У нас зараз великі проблеми з розмовною мовою у школярів – вони говорять дуже коротко, лаконічно, ніби есемесками. І з цим також треба щось робити.
Я розумію, що кожна мама хвилюється за свою дитину, але іноді батьки перегинають палицю. Коли дитина не може кроку зробити без маминої поради, це дуже погано, так не можна робити. Це гальмує розвиток дитини як одиниці суспільства в майбутньому.
Запроваджувати заборону на телефони у школах потрібно законодавчо. Бо завжди знайдуться батьки, які будуть проти цього. І якщо в класі кілька дітей користуватиметься телефонами, це провокуватиме конфлікти між дітьми. Тому це питання слід врегулювати на законодавчому рівні.
