"Діти асоціюють карантин з канікулами, а батьки та вчителі випускних класів налякані ситуацією, що склалася", – каже вчитель початкової школи ЗОШ №2 Тетяна Степанюк. Вона одна з перших у Новограді-Волинському налагодила зв’язок зі своїм 4-А класом, веде уроки і регулярно перевіряє надіслані домашні завдання. Вчителька практикує інтернет-конференції (вебінари) і використовує популярний сервіс Zoom. За результатами online опитування батьків, ініційованим управлінням освіти і науки міськради, ЗОШ №2 визнали найактивнішим навчальним закладом у дистанційному навчанні.
Директор школи Любов Гарбовська розповідає: "У нас насправді не стільки дистанційне навчання, скільки організація освітнього процесу з використанням технологій дистанційного навчання. Ні для кого не таємниця, що вчителі давно викладають у Viber домашнє завдання, щоб батьки знали, як боротися з фразою "нам нічого не задавали". Це дуже допомогло стартувати з віддаленим навчанням, тепер школа працює в Classroom, Zoom та viberівських групах. Спочатку уроки відбувалися за шкільним розкладом, тепер учні 5-11 класів перейшли на телевізійне навчання і працюють за тим розкладом, який запропонували розробники теленавчання.
Уже три тижні школярі дивляться урок, потім мають перерву на обід, а далі консультуються з учителями. Практикуємо різні форми, найчастіше двадцятихвилинні відеоконференції з викладачами різних предметів. Педагоги ініціюють online спілкування з учнями, і ті, хто готується до іспитів, активно співпрацюють з вчителями згідно із затвердженим розкладом. Навчання під час карантину має певний позитив, це і свобода планування власного часу, і більше відпочинку, і змога зануритися в ті предмети, які більше цікавлять школяра та "підігнати" теми, з яких він відставав".
Шкільна програма по телевізору викладається, починаючи з 5 класу, хоча і для початкової школи уже розробили незначну кількість відеоуроків. Як впоратися з початківцями, – пояснює Тетяна Степанюк: "Організувати дистанційне навчання можна у двох варіантах: асинхронне та синхронне, але мені особисто краще підходить синхронне. Асинхронне навчання – це зв’язок через електронну пошту або соціальні мережі, зокрема, viber-групи. Перший же варіант передбачає наявність online спілкування учня і вчителя у реальному часі. Я не можу вимагати від дітей того, чого не навчила сама, оскільки мені потрібна їхня реакція. Діти в такому віці ставлять багато запитань і потребують негайної відповіді, тому обрала Zoom, маю іграшкову дошку і крейду для пояснення, створюю багато схем, інтелект-карт, які викладаю у Classroom і Viber. Пропоную також відібрані відеоуроки, які можна переглядати у зручний час і, якщо потрібно, по декілька разів".
Педагогічний колектив ЗОШ №2 пояснює батькам, що саме від них залежить організація навчання вдома. Дистанційний процес є тристороннім: дитина-школа-батьки. Проблема полягає у тому, що ми не привчили наших дітей до самостійності. Ми всі виявилися неготовими до карантинних умов: діти, які звикли до того, що до школи просто потрібно ходити, батьки, які часто перекладали всю відповідальність на школу і сама школа, яка знає, що є парта, дошка та учні у класі. Нині велике навантаження лягає саме на батьківські плечі, оскільки діти молодшої та середньої школи ще не в тому віці, щоб самоорганізовуватися, а тому всю роботу потрібно контролювати батькам.
"Ми всі розуміємо, що зараз немає іншого виходу, окрім дистанційного навчання, – продовжує вчителька початкових класів. – Порада може бути така: дотримуйтеся певного графіка. Намагайтеся, щоб діти виконували завдання у першій половині дня, коли вони ще нестомлені й не дуже розігралися. Необхідно також демонструвати приклад, – якщо батьки спонукають дітей читати, то варто й самим братися за книжку. Будьте другом дитині, допомагайте у разі необхідності, дивіться разом навчальні відео, відійдіть від тотального контролю і постійних нагадувань. Головне пам’ятати, що саме сім’я, а не школа закладає модель поведінки на все життя. Вірус мине, карантин завершиться, школу дитина закінчить, але спогади, емоції та здобуті знання залишаться на все життя".
