Анна Кармазіна: "Моя робота теж буде пов’язана із творчістю, це у нас родинне"

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 31.08.2018 16:17
  • 0

Зовсім нещодавно ми знайомили вас із креативною Катериною Кармазіною. Сьогодні ж ми розповімо про її не менш творчу та активну сестру — Анну.

Дівчина навчалася на соціального педагога в Національному педагогічному університеті ім. Драгоманова. Оскільки в 17 років мало школярів усвідомлюють, ким вони хочуть врешті-решт стати в майбутньому, Анна на другому курсі зрозуміла, що схибила. Саме тоді вирішила, що хоче пов’язати своє життя із творчістю.

Любов до всього творчого проявлялася в сестер Каті та Ані Кармазіних ще змалку. Вони разом шили платтячка для ляльок та постійно знаходили собі різноманітні заняття. У старшій школі Аня почала виготовляти вироби на замовлення та просто для себе. Спершу дівчина ліпила з полімерної глини, та час минав, а з ним і вподобання Анни. Наступним захопленням став декупаж, але, на жаль, і з ним не склалося, бо в нашому місті тоді не було де брати матеріали. Потім був скрапбукінг. У 21 рік дівчина багато в чому себе спробувала і не планує зупинятися.

 

"Я намагалася реалізувати себе в різних сферах, знайти те заняття яке б приносило задоволення. Що б я не починала, все роблю з захопленням, з душею, однак розумію, що за деякий період у мене може зникнути хист, бажання. Тоді шукаю для себе щось інше. Якось наткнулася в інтернеті на фото хенд-мейд ляльок. Вирішила спробувати зробити самостійно. Чесно зізнаюся, перша моя лялька була трохи дивною, але процес мені сподобався", — згадує дівчина.

Для того щоб просте захоплення вийшло на професійніший рівень, Анна навіть пішла на курси крою та шиття та на фешн-ілюстрацію. Вона навчилась шити одяг та гарно малювати обличчя.

"Я нещодавно закінчила навчання, тож перебуваю в активному пошуку роботи. Не знаю, де працюватиму, але точно впевнена, що це буде щось творче, можливо, пов’язане з дітьми. Зовсім не бачу себе в рутинній роботі, мені постійно потрібно розвиватися та креативити".

Поки в нашому місті вироби Анни не мають великого попиту, але полишати справу вона не хоче. Дівчина намагається відвідувати різні фестивалі та демонструвати свої вироби, зокрема в Новограді вона представляла свої роботи на "Лесиних джерелах" та на Lesia Grand Fest. У 2014-2015 рр. на "Лесиних джерелах" Аня презентувала свої роботи з глини та декупажу, а всі вторговані гроші переказала на допомогу бійцям АТО.

"Я беруся за всіляку творчу роботу, що мені цікава. Можу оформляти весілля — для сестри виготовила стильні метелики для гостей. Мені важливо, щоб це було щось унікальне, ось як ляльки. Можна сказати, що я створюю їх з нічого, але вкладаю в них усю душу. Буває, що перед роботою вигадаю собі один образ, а в результаті лялька оживає зовсім іншою", — зізнається майстриня.

У вільний час, як і кожна дівчина, Аня мріє. Однак не про рожеві хмаринки, а про майбутнє, намагається зрозуміти, чого вона хоче від нього: "Зараз моя головна мрія — створити свою лінію одягу. Я відчуваю, що потроху переростаю ляльок. Прагну розвиватись ще в чомусь, тому хочу зайнятися дизайном одягу. Можливо, почну проводити в нашому місті майстер-класи з пошиття іграшок".

Окрім творчості, в Анни є ще дуже багато захоплень. Вона, як і вся її родина, дуже любить читати. З улюбленого ще з дитинства — "Гаррі Поттер", з останнього прочитаного — "Прислуга", дуже глибока та змістовна книга. Мріє колись зібрати свою власну бібліотеку, яка вже налічує понад 100 книг. Полюбляє складати пазли, каже, що це дозволяє їй повністю відновити сили. Фільми дівчина не дивиться, каже жартома: "Той, хто займається хенд-мейдом, фільми не дивиться, він їх слухає". Любить подорожувати, відкриває для себе Україну, улюблене місто — Львів.

Проявом своєї індивідуальності й творчості Анна називає татуювання: "Своє перше тату я зробила 14 червня, відразу після закінчення школи. Батьки не були проти, єдине, мама попросила добре обміркувати цю ідею. Я думала над цим майже рік, і все ж вирішила. Тату — це прикраса, моя індивідуальність. Я дуже довго обираю, що саме хочу набити. Потім ходжу з цією думкою, і якщо нічого мене не збиває, я без роздумів іду і роблю. Наразі в мене вже є 5 татуювань, одне з них — петриківський розпис, дуже його люблю".

У Анни вся родина — творча, а батьки всіляко підтримують починання доньок та допомагають їх розвитку. Тато весь час займається проектами, збирає моделі кораблів, зараз мріє зібрати машину. Мама, перукар, з дитинства прищепила дівчатам любов до прекрасного. Ще маленькими намагалася красиво й стильно вбирати їх та робити унікальні зачіски. Сестра — вже відомий в місті фотограф.

По життю Аня іде тільки розвиваючись та навчаючись. Нині вона як може розвиває свою творчу майстерню, відвідує різні ярмарки та знайомить світ зі своїми роботами. До речі, назву для майстерні Анна обрала дуже родинну й теплу, таку ж, як і вироби, — "Кишенька": "Колись давно тато ніжно називав нас з сестрою "мої кишеньки". Я про це давно забула, але саме коли мізкувала над назвою, то випадково згадалося це слово, тоді я зрозуміла, що це саме те, що треба".

 

Фото з архіву Ані Кармазіної

 

Коментарі:

Останні новини