Неочікуваний карантин перевів людей у всьому світі на дистанційну роботу. Для одних це стало справжньою трагедією, а іншим – відкрило нові можливості. Звягельчанка Ольга Вернерук розповіла, як це – працювати вдома.
Ольга Вернерук за освітою фельдшер. До переїзду в Київ вона працювала дієтичною сестрою в школі. Нині дівчина – фахівець відділу сервісного супроводу договорів добровільного медичного страхування. Вона записує людей на прийом до лікаря, направляє на аналізи чи консультацію.
Ольга розповідає, що як тільки розпочався карантин, усіх працівників перевели на віддалену роботу з дому. Для того, щоб працювати, вона придбала потужного ноутбука, гарнітуру та зручне крісло, бо проводить сидячи за столом майже увесь день.
За її словами, у неї чіткий 5-денний графік роботи: з 9 до 18 години та година обіду. Основною перевагою фрілансу Ольга вважає економію часу та коштів. Щоб дістатися до роботи вона щодня витрачала 32 гривні та 1-1,5 годину часу. Зараз Ольга економить понад 600 гривень. Це суттєві гроші, враховуючи те, що зарплата в неї, як для Києва, невисока – всього 10 тисяч гривень.
"Я можу працювати, де завгодно, і це мене влаштовує. Особливо, коли я приїжджаю в Новоград до батьків. Головна умова, щоб був хороший інтернет. Мені зручно те, що я не прив'язана до місця", – зазначає Ольга Вернерук.
Вона говорить, що під час карантину роботи у компанії було менше, але зарплата залишалася такою ж. Керівництво лише корегувало обідню перерву працівників, бо завжди потрібно, щоб хтось був на лінії та обробляв звернення від людей. Інколи навіть чергували на вихідних.
"Робота в офісі й вдома відрізняється тим, що тобі ніхто не заважає, і в кімнаті панує тиша. Бо в офісі, коли розмовляє одночасно кілька людей, шум, як у вулику. Але, окрім переваг, є і недоліки дистанційної роботи. Часто виникають суперечки з наставником через те, що йому здається, що вдома ти неякісно виконуєш свою роботу", – зізнається звягельчанка.
Як тільки розпочалася пандемія коронавірусу, чоловік Ольги Володимир, який працює на будівництві, був змушений сидіти на карантині, бо об'єкт тимчасово заморозили. Вони весь час були вдома разом. Ольга зранку і до вечора сиділа за роботою, а коханий, щоб згаяти час, займався домашніми справами. І так тривало декілька тижнів.
"Ми орендуємо квартиру в Голосіївському районі. І якби ще я залишилася без роботи, то це б стало для нас справжнім випробуванням долі. Адже увесь цей час потрібно платити за житло і купувати їсти. Про одяг та інші речі, я взагалі мовчу. Та на щастя, усіх спеціалістів залишили на своїх робочих місцях", – говорить дівчина.
Проте, COVID-19 вдарив не лише по фінансах, але й по емоційному стану. У мегаполісі не можна було нікуди вийти без особливої потреби, бо скрізь поліцейські патрулювали вулиці. Фрілансерка каже, що весною у неї зникло бажання взагалі щось робити. Вона почувала себе розбитою та розгубленою, бо не знала що їх чекає завтра.
"Не було впевненості в завтрашньому дні. Я не настільки втомлювалася від роботи, скільки мене пригнічувала ситуація, що склалася. Інколи, навіть виникали сварки в сім'ї. Адже ми з дня на день перебуваємо в чотирьох стінах в напруженому становищі", – зазначає Ольга.
Та попри те, що карантин в Києві послабили й колеги повернулися на свої робочі місця, Ольга й надалі працює вдома.
"Звичайно, інколи не вистачає живого спілкування, бо ти весь час в за монітором та в навушниках. Але у нас є спільний чат, де ми з легкістю можемо домовитися про зустріч за філіжанкою кави", – говорить дівчина.
Поки що Ольгу все влаштовує. Та вона зізнається, що хотіла б мати свою справу, яка приносила б не лише задоволення, але й прибуток.
