Катя Война родом із Новограда-Волинського. Понад 15 років живе в Португалії, вона дала інтерв'ю про своє життя за кордоном та відмінність між Україною і Португалією для OBOZREVATEL.
Катя приїхала до Португалії в 6 років із батьками. Проте дівчина була ще маленькою, тому пам'ятає лише аеропорт та труднощі під час перельоту. І каже, що можливо б змінила місце проживання, але тільки на Україну.
– Проживаю в Португалії близько 15 років. У мене була перерва на два роки (з 2012 до 2014 включно), коли ми з батьками вирішили повернутися в Україну на постійне місце проживання. Я була дуже рада, що повертаюся. Потім зустріла свого чоловіка, який не хотів залишатися в Україні і вирішив, що ми поїдемо кудись. Вибір, знову-таки, припав на Португалію, тому що це була для нас знайома країна. Так я повернулася сюди 2014 року. Дуже хочу знову в Україну, попри всі недоліки, які багато хто озвучує, зокрема й мій чоловік. Але мене туди тягне, тому що я почуваюся на своєму місці, - ділиться дівчина.
Катя каже, що труднощів із мовою не мала, бо в перший клас заново вона пішла в 7 років уже в Португалії. Тому за декілька місяців вона вже вільно володіла місцевою мовою.
У Португалії собі на життя заробляє блогінгом – веде сторінку в інстаграм, розповідаючи про життя у Лісабоні та про сім'ю: двох синів та чоловіка. І каже, що ведення блогу серед португальців менш розвинене, аніж в Україні чи Росії.
Про відмінності між Португалією та Україною
– У Португалії явно виражена безпека. Відчуваєш, що тебе захищає поліція, не дадуть скривдити, є певні норми, правила й дисципліна. В Україні я цього не спостерігала, можливо набагато рідше трапляється.
Звичайно ж, відрізняється клімат. У Португалії немає снігу, здебільшого восени і взимку просто дощова й вогка погода. Тут немає центрального опалення в старих будинках – люди часто топлять каміни, одягаються дуже тепло й рятуються від вогкості.
Якщо ж говорити про націю і народ, у моєму розумінні, в Португалії люди трохи наївні й прості, українці ж частково озлоблені (якщо вивчити історію, можна зрозуміти, чому це саме так), – говорить Катя.
Катя каже, що українці, котрі приїхали у 2000-х роках, і ті, котрі живуть тут вже 15-20 років, почуваються справжніми португальцями. І у корінного населення хороше ставлення до іммігрантів, без дискримінації. Проте є труднощі із легалізацією. Тобто українці повинні шукати роботу або за контрактом, або за навчанням.
Посвідку на проживання у Португалії іммігрантам можна отримати декількома способами: якщо прожити 5 років легально, а також сплачувати податки у Португалії мінімум 6 місяців, маючи роботу та знаючи мову. Проте на знання мови, каже Катя, потрібно скласти тестування. І ще один варіант: бути понад 3 роки у шлюбі із громадянином Португалії. Тоді також можна податися на проживання в цій країні.
Заробітна плата у Португалії
Мінімальна зарплатня у 2021 році для кожного португальця становить 665 євро. Але більшості португальців вистачає для проживання у невеликому місті.
Якщо іммігранти легально живуть та мають досвід роботи, то й зарплатня буде іншою.
– Наприклад, якщо ти медик, можеш приїхати в Португалію з документами. Якщо ти володієш португальською мовою, можеш перекваліфікуватися й спокійно працювати в галузі медицини або викладачем, перекладачем і навіть адвокатом. У цьому плані труднощі виникають у тому разі, якщо в тебе немає цих необхідних навичок і атрибутів. Влаштуватися на роботу важко в принципі зараз усім через сьогоднішню ситуацію в світі, але найчастіше звичайні іммігранти йдуть прибиральниками, помічниками в будинку, будівельниками, на фабриці працюють тощо, – розповідає дівчина.
Про особливості Португалії та місцевих
Катерина каже, що самі по собі португальці спокійні, розмірені та велелюбні люди. Вони часто нікуди не поспішають, та люблять комунікувати із іншими.
– Коли я гуляю з дитиною, до мене можуть підійти дві-три людини й почати розмовляти про погоду, про дітей, сказати, який у мене гарний син – це для них норма. Також португальці полюбляють каву, найчастіше йдуть у кав'ярню вранці й після обіду і випивають чашку ароматного напою, – коментує Катерина.
– У провінційних містах можна за 200-300 євро орендувати квартиру з нормальними умовами. Якщо ж купують житло, то найчастіше в кредит – тут із цим нема ніяких труднощів. Ми, наприклад, придбали житло без кредиту.
Про систему виховання дітей у Португалії
Катя каже, що сама ходила до португальської школи, тому помітила, що місцеві діти примітивні. Часто підлітки копіюють один одного – у стилі одягу, в манері поведінки; тут майже немає яскраво вираженої індивідуальності:
– Загалом виховання та його результати вочевидь помітні. Українські діти вихованіші, стриманіші, трохи більш тямущі. Розвиток в українських дітей іде швидше, ніж у португальських. Також помічала, що діти в Португалії розпещені – тут не заведено сильно обмежувати або сварити. Дуже часто можна помітити, що, наприклад, португальська мама не робить ніяких зауважень на майданчику, навіть якщо дитина буде бити когось або віднімати щось. Є батьки, які бігають за своїми дітьми та впроваджують правильні принципи.
За матеріалами інтерв'ю із сайту OBOZREVATEL
