Недавно на деяких міських перехрестях гучно залунали фрази "перехід дозволено", "перехід завершується". Члени місцевого осередку УТОСу сприйняли встановлення світлофорів зі звуковим сигналом, як здійснення мрії. Проте не всі містяни поділяють радість незрячих.
По кілька пристроїв голосового супроводу руху пішоходів з’явилися на перехрестях вулиць Шевченка – Ніколаєва (три), Шевченка – Пушкіна (два), Пушкіна – Гагаріна (два) Пушкіна – Житомирська (два), Леваневського – Житомирська (три), Шевченка – Медична (один). Дехто з жителів багатоповерхівок, розташованих близько до цих перехресть, невдоволений.
Люди скаржаться на механічний голос, що цілий день "стоїть у вухах" і заважає зосередитися над роботою чи відпочивати. Заступник міського голови Віталій Якубов, який курує ЖКГ, закликав до терпимості та людяності. "Я теж чую звуковий світлофор, але тішуся тим, що незрячим людям буде безпечніше переходити дорогу. Невже можна обурюватися турботою про людей з інвалідністю", – дивується він.
Здорові не замислюються над тим, що незрячі міста і району здебільшого приречені на напівжиття. Ареал їхнього існування обмежується власною кімнатою і приміщенням на вул. Лянгуса, де вони можуть зібратися. І хоча дуже прагнуть спілкуватися, збираються нечасто, адже по дорозі до товариства підстерігає забагато небезпек.
"Знаєте, як сліпа людина переходить німу дорогу, – розповідає голова Новоград-Волинської територіальної організації УТОС Марія Маслова, – вона може попросити незнайомих перехожих перевести на інший бік вулиці, або скрізь ходити із супроводжуючим. Є ще один варіант: уважно прислухатися, чи не їдуть автомобілі, підняти тростину і йти вперед, сподіваючись, що водії тебе помітять і пропустять".
Останній спосіб дуже ризикований, та що робити, якщо іншого виходу немає. З появою звукових світлофорів місцеві УТОСівці оживилися, вони телефонують одне одному і обмінюються інформацією про місця, де зазвучав рятівний метроном. Марія Маслова каже: "Організація нараховує понад тисячу осіб. Ми всі вдячні представникам міської влади за те, що звернули увагу на наші потреби і звукових світлофорів з’явилося більше, ніж нам обіцяли їхні попередники".
"З 2017 року нас запевняли, що знають про наші проблеми і ось-ось їх вирішать, – продовжила вона. – Торік Олена Пономаренко повідомила, що закупили чотири світлофори, але де вони – невідомо. Метроном ми чули лише в одному місці – на вулиці Шевченка біля автовокзалу. І той, єдиний у Новограді-Волинському, з’явився, коли жінка загинула під колесами автобуса".
Працівники управління ЖКГ повідомили, що закупили шістнадцять світлофорів зі звуковим сигналом на суму 60 тис. 480 грн. Тринадцять з них уже встановлені, а три ще в роботі. Монтажем і обслуговуванням займається комунальне підприємство "Шляхрембуд". Електромонтер "Шляхрембуду" Микола Лазарєв сказав, що гучність звукового сигналу можна перепрограмувати і зменшити.
"Можливо, дискомфорт і справді є, але через деякий час він зникне. Усі, крім нас, сприйматимуть команди світлофора як звичайний вуличний шум, – кажуть місцеві незрячі. – Ці кілька неприємних тижнів потрібно потерпіти, а тим, кому дуже не подобається, пропонуємо зробити експеримент. Зав’яжіть очі щільною чорною тканиною і підіть через дорогу хліба купити…".
