Чим корисний? Вітамінів березовий сік майже не містить, однак у ньому є мікроелементи. Найголовніше багатство весняного напою – калій, що зміцнює серце, береже судини й тонізує організм. Солодкуватий смак соку пояснюється наявністю рослинного цукру, конче необхідного організму, ослабленому тривалою зимою. Сік покращує роботу шлунка, не шкодить людям з виразкою чи хронічним гастритом.
Завдяки наявності біологічних речовин посилює здатність організму чинити опір різного роду вірусам та інфекціям. Є у напої і фосфор, і залізо, і марганець, і кальцій. Фосфор допомагає мозку та нервовій системі, залізо покращує склад крові й освіжає шкіру обличчя, марганець необхідний для правильного обміну речовин, а кальцій зміцнить кістки та зуби.
Колись слов'яни у березових гаях навесні отримували "послуги", які зараз надають лише найкращі стоматологічні кабінети. У березні-квітні наші предки активно полоскали ротову порожнину березовим соком. Фінські вчені дійшли висновку, що березовий сік запобігає карієсу і навіть пропонували виготовляти з нього лікувальні льодяники для стоматологій.
Завдяки дубильним речовинам березовий сік має протизапальну дію, стінки судин робить еластичнішими, рятуючи людей від атеросклерозу. Березовий сік є потужним каталізатором обмінних процесів, тому він дуже корисний жінкам, які худнуть. Наші бабусі протирали "сльозами берези" обличчя і ополіскували волосся, щоб воно було блискучим.
Як зберігати? Безперечно у скляному або фарфоровому посуді. По-перше, такий посуд добре забезпечує стабільність температури. По-друге, він хімічно інертний, і не впливає на продукт, не взаємодіє з ним. Свіжим березовий сік залишається не більше двох діб, це за умови зберігання у холодильнику. Тому щойно назбираним сік бажано терміново "переробити".
Знавці пропонують декілька способів зберігання березового соку – заморожування, консервування та випаровування до утворення концентрованої рідини. Найменше клопоту із заморожуванням, потрібно лише заздалегідь приготувати місце у морозильній камері Й "тару", якою можуть слугувати пакети для харчових продуктів.
Вони мають бути якісними і міцними, краще вкладати один пакет в інший і заповнювати не більше, ніж на половину. Бажано заморожувати маленькими порціями, до 0,5 літра в одному пакеті, адже розморожені продукти псуються набагато швидше, ніж свіжі. У морозильній камері сік можна зберігати кілька місяців.
Цей термін буде більшим, якщо сік законсервувати, тоді він придатний до вживання більш ніж пів року. Для цього необхідно підігріти сік до 80 градусів, розлити у стерилізовані банки і поставити на 15-20 хвилин пастеризувати. Пастеризований продукт втрачає багато корисних елементів, але він значно смачніший, ніж просто сік, адже під час консервації додають цукор і лимонну кислоту або кладуть на літрову банку половину порізаного лимона.
Приготування концентрату – копітка справа. Напій випаровують на маленькому вогні та доводять до ¼ стартового об'єму. Концентрований сік консервують, перед вживанням розводять водою до початкової кількості. Іноді концентрований сік розводять столовою сильногазованою водою, це смачно, але користі майже ніякої.
Що приготувати? Рецептів березового квасу багато, проте принципово вони відрізняються лише вмістом дріжджів або їхньою відсутністю.
Перший рецепт. Нагрійте сік до 35 градусів, додайте по 15-20 г дріжджів на 1 л і трохи родзинок. Дріжджі та родзинки розкладайте у банки, підігрітим соком – заливайте. Банку необхідно щільно закрити і витримати у холодному місці один-два тижні.
Другий рецепт. До 10 л березового соку додають сік 4 лимонів, 50 г дріжджів, 30 г меду чи цукру та родзинки поштучно з розрахунку 5-6 на 0,5 л. У бутлі чи розлитим по скляних пляшках сік витримують один-два тижні на холоді. У теплому місці він стає готовим через 5 днів.
Квас з сухофруктами. На 6 л соку потрібно 900 г сухофруктів. Свіжий сік повинен постояти в скляному посуді кілька днів при кімнатній температурі. За перших ознак бродіння сухофрукти розкладають у банки і заливають витриманим березовим соком. Для того, щоб процес бродіння успішно продовжився, потрібно забезпечити доступ повітря і вільне виділення газів, тобто банку накривають марлею. Коли квас перебродить, його зберігають у щільно закритому посуді в холодильнику чи льосі.
Найпростіший рецепт. Сік березовий – 10 л, цукор – 500 г і жменька родзинок. Усі компоненти перемішують, залишають місткість у темному і теплому приміщенні на 3-5 діб. Після настоювання рідину проціджують – квас готовий!
Бальзам. Це хмільний напій, для його приготування необхідно: 10 л соку, 3 кг цукру, 2 л сухого вина, 4 лимони. Сік потрібно трохи підігріти, для того, щоб всі інгредієнти добре розчинилися. Цукор розмішати у сокові і долити вино. Лимони разом зі шкіркою дрібно порізати і додати в суміш. Посудина накривається марлею, після чого витримується два місяці у холодному місці. Через 60 днів суміш проціджують. Через два тижні після проціджування бальзам готовий до вживання.
