29 вересня за ініціативою Всесвітньої федерації серця та підтримкою Всесвітньої організації охорони здоров'я з 2000 року відзначають День серця. Адже серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності у світі, особливо серед чоловіків. Про це зазначає Василь Джуран, завідувач кардіологічного відділення "Новоград-Волинського міськрайТМО".
Що це за хвороби
За словами лікаря, серцево-судинні захворювання – це група хвороб серця та кровоносних судин, в яку входять наступні захворювання: гіпертонія (високий кров’яний тиск); ішемічна хвороба серця (інфаркт); захворювання периферичних судин; серцева недостатність; ревматичні захворювання серця; вроджені вади серця; кардіоміопатії.
На думку Всесвітньої федерації серця, 80 % випадків передчасної смерті від інфарктів можна запобігти, якщо тримати під контролем основні фактори ризику розвитку цих захворювань:
- підвищений артеріальний тиск,
- підвищений рівень загального холестерину крові та його фракцій,
- надмірна вага тіла.
Інфаркт
Інфаркт є гострим захворюванням, яке вимагає екстреної медичної допомоги.
Симптоми інфаркту:
- біль або неприємні відчуття в середині грудної клітини;
- біль або неприємні відчуття в руках, лівому плечі, ліктях, щелепі або спині.
Крім того, людина може відчувати труднощі в диханні або брак повітря, нудоту або блювоту.
- запаморочення або втрата свідомості;
- покриття холодним потом і блідість шкіри.
Жінки частіше відчувають брак дихання, нудоту, блювоту і болі в спині та щелепі.
Якщо ви підозрюєте, що у людини серцевий напад, необхідно негайно звернутися за медичною допомогою! Пам’ятайте, чим раніше розпочато лікування, тим кращий прогноз для здоров’я та життя людини!
Профілактика
Профілактику серцево-судинних захворювань можна умовно розділити на дві групи.
1. Первинна профілактика включає раціональний режим праці та відпочинку, збільшення фізичної активності, обмеження кухонної солі, відмова від алкоголю та куріння, зниження калорійності їжі та маси тіла. По суті саме первинна профілактика дозволяє зберегти оптимальні умови життєдіяльності людини.
2. Вторинна профілактика (медикаментозна та немедикаментозна) проводиться з метою попередження рецидивів захворювання, розвитку ускладнень в осіб з реалізованими факторами ризику, зниження захворюваності та смертності від цих хвороб, поліпшення якості життя пацієнтів.
Засоби, що формують здоровий спосіб життя і знижують рівень факторів ризику:
1. Відмова від куріння (для тих хто не палить – від перебування в приміщеннях для куріння).
2. Дотримання гіпохолестеринової дієти: зниження насичених жирів (зменшення споживання жирних сортів свинини, введення в раціон м’ясо індички, кролика, з низьким вмістом холестерину), акцент на цілісно зернові продукти, овочі (рекомендується до 5 порцій в день), фрукти та рибу. Слід використовувати соняшникову, кукурудзяну, рапсову або оливкову олії.
3. Зменшення споживання кухонної солі до 5 г на добу. Обмежити вживання продуктів, що містять "приховану" сіль: копчені та варені ковбасні вироби, хліб. Дуже корисно вживати більше продуктів, що містять калій і магній (морська капуста, родзинки, буряк, абрикоси, кабачки, гарбуз, гречка).
4. Зниження надмірної ваги.
5. Контроль артеріального тиску, показників ліпідного обміну, рівня цукру в крові.
6. Збільшення фізичної активності. Не менш 150 хвилин в тиждень середньої (ходьба, плавання, велосипед) фізичної активності (по 30 хвилин в день 5 разів на тиждень) або 75 хвилин в тиждень інтенсивної фізичної активності або комбінація.
7. Обмеження вживання алкоголю.
8. Уникнення стресових ситуацій. Хронічні стреси та короткострокові сильні нервові потрясіння збільшують ризик виникнення ішемічної хвороби серця або серцевого нападу. Уникнути стресу в повсякденному житті неможливо, але важливо навчитися справлятися з ним, керувати своїми емоціями. На допомогу приходять медитація, дихальні вправи, йога та інші техніки релаксації.
Наприкінці Василь Джуран сказав, що для раннього виявлення захворювань та факторів ризику їх розвитку важливим є щорічне проходження медичного огляду, а при необхідності – консультація.
