В Україну проникає агресивний російський рух "ПВК "Редан", який під виглядом флешмобу збурює підлітків до масових бійок. Багато українських медіа писали про це угруповання. Ми зібрали все, що відомо, і звернулися до Тетяни Ткачук, лідерки професійної спільноти працівників психологічної служби ЗЗСО, практичної психологині Пилиповицького ліцею Звягельської міської ради, щоб вона пояснила, чому діти вступають до таких організацій і що робити батькам.
Що таке "ПВК "Редан", його походження
Інформація про новий рух почала активно розповсюджуватись у медіа та соцмережах після масового затримання підлітків у ТРЦ великих міст Росії. Тільки в одному з ТРЦ Москви за один вечір затримали 300 людей. Причиною арештів стали масові бійки, які, за даними росЗМІ, влаштували представники нової молодіжної субкультутри – "ПВК "Редан".
Молоді люди також називають себе "павуками", зображення яких з цифрою 4 носять на одязі. Підлітки вважають себе "неформалами" і стверджують, що не мають жодного стосунку до військових формувань, а "ПВК" (за аналогією з сумнозвісним "ПВК "Вагнер" Пригожина) назвалися "по приколу".
Появу субкультури пов'язують з японським аніме-серіалом Hunter x Hunter, де є бандитське угруповання під назвою "Геней Рьодан", символом якого був павук і цифра 4. Також "редани" можуть носити картаті штани, віддають перевагу чорному одягу.
Утім, підлітки себе кримінальною групою не вважають. У соцмережах стверджують, що представники спільноти виступають проти "футбольних фанатів, уродженців Кавказу та мігрантів". При цьому "редани" заявляють, що вони "не пригнічують людей через їхню релігію чи національність".
Як пишуть російські ЗМІ, "Редан" є організацією представників так званої анімешної субкультури, однак, на відміну від заглиблених у себе й подекуди апатичних поціновувачів жанру, ці хлопці та дівчата можуть за себе постояти.
У соцмережах протиставляють "реданів" так званим оффнікам – представникам протилежної субкультури, які є прибічниками грубої сили.
Водночас пропагандистські російські ЗМІ стверджують, що "редани" – це "психологічна операція України, яка радіє бійкам у російських ТРЦ".
"Редани" в Україні
Чи багато так званих реданів в Україні, наразі невідомо. Гуртуються вони за допомогою соціальних мереж, де закликають "мститися за кожного неформала".
Зібрання підлітків, подекуди навіть із сутичками, вже помітили у Черкасах, Харкові, Львові, Івано-Франківську та на Житомирщині.
Як повідомляло Суспільне, 27 лютого близько 16.00 на вулиці Михайлівській у Житомирі кореспонденти цього медіа спостерігали зібрання близько сотні підлітків. Як повідомив 28 лютого Департамент освіти Житомира, це були прихильники руху "Редан".
У коментарі Суспільному начальниця відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції в Житомирській області Наталія Гончарук розповіла, що 27 лютого в інтернеті почали розкручувати декілька Telegram-каналів з майже однаковими назвами і малюнками та малою кількістю підписників.
"Ці Telegram-канали намагалися організувати зібрання та долучити до них якомога більшу кількість підлітків, – каже Наталія Гончарук. – Ці інформаційні ресурси правоохоронці одразу взяли під свій контроль".
Наталія Гончарук розповіла, що зібрання підлітків були 27 лютого близько 16.00 не лише у Житомирі, а й у Бердичеві поблизу міської ради. За її словами, хвиля таких зібрань молоді прокотилася Україною.
"27 лютого на місце зібрання неповнолітніх прибули представники поліції, ювенальної превенції, Національної гвардії, – розповідає Гончарук. – Як пояснювали підлітки, вони прийшли заради цікавості, хотіли дізнатися, хто прийде і для чого та що відбуватиметься. Правоохоронці одразу на місцях почали проводити роз'яснювальну роботу, пояснюючи, що це проросійська інформаційно-психологічна спецоперація з метою дестабілізувати ситуацію в регіонах України, і переконуючи, що цей рух не потрібно підтримувати".
Про "реданів" знають і освітяни Звягельської громади.
"До нас дійшла інформація про цей "флешмоб", – розповідає начальниця управління освіти і науки Тетяна Ващук. – Ми попередили вчителів, щоб ті провели бесіди з учнями".
Думка психологині
Тетяна Ткачук, лідерка професійної спільноти працівників психологічної служби ЗЗСО, практична психологиня Пилиповицького ліцею Звягельської міської ради пояснила, чому діти вступають до таких організацій і що робити батькам.
Чому підлітки вступають у такі неформальні організації?
Підлітковий вік – це період становлення якісно нових взаємин із дорослими. Підлітки зазвичай не погоджуються на характерні для дитинства нерівноправні стосунки, оскільки вони не відповідають їхнім уявлення про власну дорослість. Вони вимагають поваги до власної особистості та людської гідності, довіри та самостійності. Тобто істотно обмежують права дорослого та розширюють свої власні. Невиконання розпоряджень дорослих, нехтування обов'язками, протест – усе це не що інше, як боротьба підлітків за зміну теперішнього типу стосунків.
У цей період центральне місце в житті підлітків займає спілкування з товаришами. У психології існує таке поняття як референтна група. Її специфіка полягає у тому, що цінності й думки референтної групи підлітки схильні вважати своїми власними. У їхній свідомості вони утворюють опозиції до суспільства. Дорослі не мають доступу до таких груп, а, отже, вплив на ці групи дуже обмежений. Як наслідок – поширення в цих групах цінностей, що мало узгоджені з цінностями дорослого світу. Для підлітків важливо не просто бути разом з однолітками – вони прагнуть зайнятих у їхньому середовищі те становище, яке б відповідало їхнім критеріям. Для одних – це бажання бути лідером, для інших – мати авторитет у якійсь справі. Треті ж намагаються знайти близького друга, оскільки батьки з ними не спілкуються, не приділяють належної уваги, а ще щось вимагають і забороняють.
Що робити батькам?
Як діяти батькам у таких ситуаціях? Це не просто поради, це практичний кейс, що допоможе налагодити здорові стосунки з дітьми.
Насамперед батьки мусять розмовляти зі своїми дітьми, підтримувати їх емоційно, цікавитися їхньою думкою, не заважати пізнавати себе. Не кожен експеримент має бути схвалений, але тотальні заборони можуть налаштувати дитину проти вас ще більше. Ставтеся з розумінням до того, що дитина може бути мовчазною. Не поспішайте випитувати причину поганого настрою, а у щирих розмовах намагайтеся не просто слухати, а чути власну дитину. У конфліктних ситуаціях не звинувачуйте підлітка. Варто пам'ятати: син чи донька потребує батьківської любові найбільше тоді, коли найменше на це заслуговує.
Потрібно вибудовувати довірчі стосунки з раннього дитинства. У всіх є таємниці, проте питання, що хвилюють, треба не боятися обговорювати.
Станьте другом, дізнайтеся, чим цікавиться ваша дитина. Висловлюйте свою думку щодо того чи іншого питання, але в жодному разі не критикуйте.
Пам'ятаймо, що спочатку будуємо стосунки, а потім дбаємо про безпеку і розповідаємо все своїм дітям. Проте не з позиції дорослого, а з позиції друга-однолітка. Тобто батькам потрібно "опуститися" з позиції тата або мами до рівня своєї дитини.
Щодня кажіть дитині, що у будь-якій ситуації вона може звернутися до вас по допомогу або просто поспілкуватися з вами.
За матеріалами Української правди та Суспільного
