Сьогодні ми розповімо вам про унікальну та рідну кожному звягелянину військову частину — 30 окрему механізовану бригаду імені князя Костянтина Острозького. Ця бригада, яка базована у Звягелі, має багату історію та чимало цікавих фактів в арсеналі, про які ви, можливо, ще не чули. А ми, завдяки пресофіцеру тридцятки Дмитру Купріяну, вам про них розкажемо.
Чи знаєте ви, що перші бойові зіткнення у російсько-українській війні підрозділів Збройних сил України з регулярними військами збройних сил рф відбулися за участі наших мужніх воїнів 30-ї ОМБр під час боїв за Красний Луч і Міусинськ? З нагоди 20-ї річниці від дня заснування бригади, яку військова частина відзначає 30 липня, ми розповімо вам ще більше фактів, що вражають.
Історичне коріння назви
Назва бригади пов'язана з видатним полководцем XVI століття — князем Костянтином Острозьким. Він був власником замку у Звягелі та прославився перемогою над московським військом у битві під Оршею 1514 року. Маючи лише 12 тисяч воїнів, Острозький розгромив 80-тисячну московську армію. Ця битва — одна з небагатьох, яку досі вивчають як взірець військової майстерності в курсі історії війн у військових академіях Європи та США.
Загалом Костянтин Острозький відомий тим, що провів 35 битв, з них лише дві програв, брав участь в успішних кампаніях проти татар і московитів. Сучасники порівнюють його зі стратегами античності та називають одним із найвидатніших полководців в історії.
Ім’я почесного шефа бригада отримала Указом Президента України 22 серпня 2018 року. Символом 30 ОМБр стала геральдична фігура з герба князя, названа "острогою" або "лицарською шпорою". Саме такий символ ми бачимо на прапорці князя на картині "Битва під Оршею".
Ключові битви бригади
Не даремно тридцятка є однією з найбоєздатніших бригад України. З початку російсько-української війни вона відзначилася у багатьох ключових операціях. Але найвідоміша — це операція "Рейд".
У липні 2014 року підрозділи, що блокували кордон, потрапили в оточення на південному сході Луганської та на сході Донецької областей. Командування АТО розробило план деблокування підрозділів на кордоні. Згідно з планом підрозділи 95 ОДШБр, 30 ОМБр, 51 ОМБр, 25 ОПДБр мали зайняти Савур-Могилу, н. п. Степанівку, Маринівку, встановити контроль над переправами на р. Міус та забезпечити вихід з оточення підрозділів 24 ОМБр, 72 ОМБр, 79 ОАЕМБр. Ударними підрозділами мали виступити батальйони 30 ОМБр і 95 ОДШБр, укомплектовані військовослужбовцями контрактної служби.
Бої за Савур-Могилу. Зранку 28 липня підрозділи 95 ОДШБр разом з підрозділами 30 ОМБр висунулись у визначені райони для штурму кургану Савур-Могила. Загони 95-ї бригади у взаємодії з 1-ю БТГр 30 ОМБр провели штурм та захоплення Савур-Могили. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними аеромобільні. Бій тривав близько двох годин.
Бої за переправу на Міусі. Протягом дня 6 серпня батальйони 95 ОДШБр та 30 ОМБр перейшли в наступ в районі н. п. Латишеве та Розсипне. 6 серпня заблоковані підрозділи почали виходити з оточення. Для цього використовували наведену переправу через р. Міус за 3 км на північ від Дмитрівки. Підрозділи 95 ОДШБр разом з 30 ОМБр встановили контроль над переправою на р. Міус за 19 км від кордону з рф. Під час переправи ворог постійно обстрілював українські підрозділи, зокрема і з території рф. Декілька разів росіяни розбивали переправу вогнем артилерії. Протягом 6-7 серпня на правий берег р. Міус вивели до 5 батальйонів зі складу 24-ї, 51-ї, 72-ї та 79-ї бригад ЗСУ та Державної прикордонної служби, які обороняли державний кордон. Це близько 3 тисяч осіб та понад 250 одиниць техніки.
Бої за Міусинськ і Красний Луч. Наступним етапом рейду стала участь підрозділів 95 ОДШБр у створенні коридору на ділянці Степанівка — Красний Луч — Червона Поляна — Лутугине для ізоляції бойовиків від надходження підкріплень з території рф. Українські підрозділи — БТГр 95 ОДШБр і 1 БТГр 30 ОМБр перебували в складному становищі. Бойовики розташовували свої РЗВО в житлових кварталах міст, терикони використовувались для позицій артилерії.
Під час боїв за Красний Луч і Міусинськ відбулись перші бойові зіткнення між підрозділами ЗСУ (95 ОДШБр і 30 ОМБр) з регулярними підрозділами зс рф. Просуваючись на північ, БТГр 95 ОДШБр перерізала автошлях між Красним Лучем та Антрацитом. Цією дорогою йшло постачання бойовиків. Десантники виставили блокпости на загрозливих напрямках. Назустріч 95 ОДШБр зі сторони Красної Поляни висунулась 2 БТГр 30 ОМБр, замкнувши зовнішнє коло оточення.
Військові експерти називають операцію "Рейд" найбільшим та найдовшим рейдом бронетехніки у тилу ворога у зафіксованій воєнній історії.
Повномасштабне вторгнення росіян
Протягом двох останніх років 30 бригада нищила ворога на найгарячіших напрямках — відзначилася під час Київської оборонної та Харківської наступальної операцій. Захищала Сєверодонецьк, звільняла Ізюм і тримала Бахмут.
На Бахмутському напрямку воїни зупинили просування ворога по трасі Е-40 у 2023 році та не дали підійти та захопити Краматорсько-Слов'янську агломерацію. Крім того, батальйони бригади нині утримують позиції біля Синьківки на підступах до Куп'янська — бійці тридцятки б’ють ворога під Куп'янськом та на північному фасі Бахмута.
"Ми нищили найгоноровіші підрозділи росіян — "Вагнер", "Шторм", "Ветерани", громили регулярні війська і батальйони сепаратистів", — розповідає пресофіцер бригади.
Побут на передовій
Життя військових 30-ї бригади на передовій сповнене викликів та особливостей. Графік бойової роботи, наприклад, артилериста докорінно відрізняється від графіка піхотинця.
Піхотинці перебувають на позиціях декілька діб у складних умовах із нестабільним графіком відпочинку, роботи та чатуванням й у будь-який момент можуть стати до бою, а бій може тривати дуже довго — навіть кілька днів.
Бойова робота артилеристів не менш насичена, але інакша. Тому і графік відрізняється, і робота, яку вони виконують, теж. У артилеристів є час на відпочинок і на роботу з облаштування позицій. І так само до них може терміново надійти команда "До бою!", коли потрібно покинути всі інші справи та бігти до гаубиці, щоб здійснити постріли.
Ясна річ, із настанням ери БпЛА більшість робіт треба виконувати приховано та непомітно, що найлегше робити вночі, коли звичайні люди відпочивають.
Технічне оснащення
Цікавий факт: у бригаді є рота трофейних російських танків Т-80.
На озброєнні бригади стоїть ЗВТ радянського виробництва, це БМП-2 — головна бойова машина і танки Т-64 та Т-72. Є самохідні артилерійські установки 2С1 та 2С3 та системи реактивного залпового вогню — БМ-21 "Град".
Також є рота трофейних танків Т-80, що були затрофеєні у Харківській області під час Харківської наступальної операції.
Бригада крокує за покликами сучасної війни та активно розвиває батальйон ударних та розвідувальних дронів, які щодня доводять свою ефективність на полі бою.
Жінки в строю
4,8% особового складу бригади — жінки. Вони служать на різних посадах, демонструючи високий професіоналізм та відвагу нарівні з чоловіками.
Медична служба
Медики бригади також неодноразово демонстрували високий професіоналізм та мужність. На їх рахунку багато врятованих життів наших оборонців. Часто надавати медичну допомогу доводиться в екстремальних умовах. Ось декілька історій.
Олег Данилишин, ординатор лікувального відділення, двічі проявив надзвичайну хоробрість у лютому 2024 року. Під щільним ворожим вогнем він виїжджав на передову, щоб надати невідкладну допомогу пораненим. Тоді йому вдалося врятувати життя восьми захисникам.
"Олег не втрачав самоконтролю, холоднокровності та продовжував виконувати свої обов'язки, перебуваючи під постійними обстрілами. Його твердість при ухваленні відповідальних рішень і завзятість стали прикладом для підлеглого особового складу, який повністю довіряє лікарю", — зазначають у бригаді.
Не менш героїчно проявив себе і начальник лікувального відділення Богдан Грицак. 12 лютого, під час масованого наступу ворога, він надавав допомогу та евакуював поранених з поля бою, ризикуючи власним життям. А 20 березня офіцер врятував життя важкопораненому бійцю, оперативно надавши йому медичну допомогу під час атаки ворожих дронів.
Цікавий факт: командир евакуаційного відділення медичної роти 30-ї ОМБр Роман Шаріпов здобув звання найкращого військового лікаря Києва.
Кузня командирів
30 бригада стала справжньою школою для багатьох видатних воєначальників. Серед них:
- генерал армії України Віктор Муженко;
- полковник Сергій Заболотний;
- підполковник Михайло Драпатий;
- підполковник Сергій Собко;
- підполковник Володимир Кокорєв;
- підполковник Володимир Горбатюк;
- підполковник Василь Осипчук;
- генерал-майор Олександр Павлюк;
- полковник Олег Зубовський;
- підполковник Ігор Павліченко.
З 2014 року у бригаді виросло понад 10 високопоставлених офіцерів, які зараз обіймають ключові посади в українській армії. Нині найвища серед них — у звягелянина Олександра Павлюка, який обіймає посаду командувача Сухопутних військ Збройних сил України.
Волонтерська підтримка
У 2022 році відбувся справжній вибух волонтерської активності, який дещо затих після 2014-2018 років, коли громадські та волонтерські об’єднання мало не самотужки одягали і годували військо.
Потужний спалах волонтерського руху трапився одразу ж після повномасштабного вторгнення. "Ці люди з нуля змогли організуватись, знайти в собі сили і розуміння того, що це потрібно робити, — згадують бійці бригади. — Це може викликати лише захоплення і повагу. Мало не з першого дня волонтери шукали вихід на бригаду, хтось виходив на начальника ЦВС, хтось на комбатів, хтось особисто на бійців, але мета була одна — забезпечити нас усім необхідним. У перші дні взагалі було проблематично, особливо із засобами гігієни. Одноразові вологі серветки скінчились, зубні щітки, пасти… Але завдяки небайдужим ми мали і одяг, і спорядження, і медикаменти, і засоби зв’язку".
Нині бригада продовжує завдання на гарячих напрямках у Донецькій області, тому волонтери та благодійні фонди зосередилися на безпілотниках — від малих до FPV дронів, а також автівках і медикаментах.
За весь цей час бригаду підтримала величезна кількість волонтерів. "Назву імена деяких з них — Робертас Габулас (меценат, голова БФ "Корона князів Острозьких"), Тата Кеплер (продюсер, ресторатор, волонтер), Іван Мартинчук (проректор Поліського інституту), Гуля Поготова, Марія Лемберг, колектив Острозької академії, — розповідає пресофіцер бригади. — Також багато допомагають наші земляки: Руслан Повальчук, Артур Загривий, Андрій Борисенко, педагогічний колектив та батьківська рада гімназії № 10, колектив "Житомиробленерго" та багато інших. Цінуємо вашу жертву та підтримку і щиро дякуємо".
Миротворчі місії за кордоном
30 бригада має багатий досвід участі в міжнародних миротворчих місіях.
На 12 жовтня 2007 року 2-й механізований батальйон бригади розгорнуто у Косові, як частину ПОЛУКРБАТ. Серед особового складу з'єднання майже 300 військовослужбовців брали участь у
виконанні завдань у складі миротворчих контингентів у Сьєра-Леоне, Лівані, Іраку, Косові.
Спортивні досягнення
Бійці бригади не лише воюють, але й активно займаються спортом, демонструючи високі результати й витривалість.
Серед спортивних трофеїв бійців:
- 1 місце на чемпіонаті з футболу ОК "Північ" (Чернігів, лютий 2024 р.);
- команда переможців з комплексно-силової вправи ОК "Північ" (Чернігів, лютий 2024 р.);
- команда з рукопашного бою — призер обласних змагань та першості ОК "Північ" (Житомир, Чернігів);
- 1 місце на турнірі з футболу в Чуднові (квітень 2023 р.);
- 1 місце на турнірі з футболу у Львові ("Різдвяні дзвони", 2023 р.);
- футбольна команда є чинним чемпіоном Сухопутних військ (Одеса, 2022 р.).
Культурний фронт
Бригаду регулярно відвідують артисти в межах "Культурного десанту". Серед гостей підрозділів: Христина Соловій, Дар'я Мінєєва, Сергій Мартинюк (гурт ''Фіолет''), Наталія Матейко, Наталія Рачун, Сергій Василюк (гурт ''Тінь Сонця''), Марія Чеховська (Марі Чеба) та Святослав Вакарчук (гурт "Океан Ельзи").
Звягель
30 окрема механізована бригада — це не просто військова частина, це живий організм, який постійно розвивається, адаптується до викликів сучасної війни і продовжує писати героїчні сторінки в історії України. А ще вона є невіддільною частиною Звягеля і переплелася з його жителями, наповнюючи місто життям.
Без перебільшення звягеляни пишаються тридцяткою і з нетерпінням чекають на повернення її бійців цілими та неушкодженими у місце їхньої дислокації. А поки бригада у свій 20-річний ювілей залишається на передовій, захищаючи українську землю та наше вільне майбутнє, зичимо її відважним воїнам Божого благословення, козацької вдачі та швидкої перемоги!
