Як зробити ставку на одну школу – і виграти? Звягель пройшов через опір, сумніви та складні рішення, щоб створити перший справжній академічний ліцей. З минулого року громада впроваджує нову модель старшої школи. Після складних обговорень, супротиву та невизначеності громада зробила ставку на одну школу – ліцей №1. І не прогадала: вже у 2025 році тут відкрито шість профільних напрямів і залучено понад 30 млн грн інвестицій.
Шлях до профільності: через опір до розуміння
Реформа загальної середньої освіти за концепцією "Нова українська школа" (НУШ) у Звягелі стартувала ще у 2018 році, але реальні зрушення відбулися після 2022-го, коли затвердили план трансформації мережі закладів освіти. А у 2024 році вже три гімназії (№2, №5 та №6) відмовилися від набору 10-х класів. Натомість ліцей №1 перестав набирати перші класи.
Проте найбільший виклик чекав не в юридичних питаннях, а в людському факторі.
"На початку ми зіштовхнулися з великим опором педагогів та батьківської спільноти. Вони не розуміли, що це таке, і їм не пояснювали все належним чином, – пригадує Тетяна Ващук, начальниця управління освіти і науки Звягельської міської ради. Першими не сприйняли реформу саме педагоги, батьки та керівництво ліцею №1. Було багато страхів – втратити роботу, змінити звичний ритм. Звісно, це вихід із зони комфорту. Хтось мав піти на пенсію, хтось – змінити предмет або місце роботи. Але ми гарантували працевлаштування кожному. За два роки ніхто не залишився без місця. Ми допомагали всім".
Тетяна Ващук
Для подолання опору влада провела масштабну інформаційну кампанію. Представники управління освіти зустрічалися з кожним педагогічним колективом, проводили прямі ефіри на місцевому телебаченні, організували опитування серед батьків та учнів.
"Ми тільки починаємо цей шлях. Найскладніше – змінити уявлення, що школа – це з 1-го по 11-й клас в одному закладі. Для мене найважливіше використати реформу для модернізації школи та наповнити новим змістом та дітьми", – говорить Юрій Рошка, директор Звягельського ліцею №1 імені Лесі Українки.
Юрій Рошка
Вибір за географією та логікою
Чому саме ліцей №1 став академічним? Критеріїв було кілька: центральне розташування, достатня потужність закладу (930 учнів), наявність актової зали та спортивних майданчиків, близькість до гімназій, які могли прийняти дітей початкової школи.
"Заклад розрахований на дев'ятсот дітей. Якщо це будуть десятий, одинадцятий, дванадцятий класи, це десь сімсот-вісімсот дітей", – пояснює Тетяна Ващук.
Ухвалення рішення далося нелегко – на сесії міської ради за нього проголосували лише вісімнадцять депутатів, що дорівнює мінімально необхідній кількості голосів.Але цей крок виявився правильним: заклад потрапив до державної програми фінансування завдяки великій кількості проєктів у системі DREAM.
Профілі для різних талантів
У перший рік запуску профільного навчання, у 2024-2025 навчальному році, ліцей відкрив три профілі для чотирьох класів: філологічний, природничо-математичний та універсальний. Саме на цьому пілотному досвіді ґрунтувалося розширення до шести профілів у наступному році.
У 2025-2026 навчальному році ліцей №1 відкрив шість профілів:
- іноземна філологія (два класи)
- суспільно-гуманітарний
- природничий (хімія і біологія)
- математичний
- інформаційно-технологічний
- універсальний
"Найбільший набір на іноземну філологію – це два повних класи. Це підкреслило зміну пріоритетів через війну", – зізнається директор ліцею Юрій Рошка.
Тетяна Шевчук, заступниця директора, відповідальна за формування профільних класів, пояснює популярність іноземної філології: "Діти розуміють, наскільки важлива англійська мова в сучасному світі".
Одна з головних проблем – кадрове забезпечення. Учителів із фахом для профільного навчання не вистачає. Розв'язують це кількома способами: частина педагогів з інших шкіл уже виявила бажання викладати в академічному ліцеї, також планують залучати викладачів з інститутів та університетів.
"Маємо меморандуми з Житомирським військовим інститутом, університетом імені Лесі Українки. Це дає змогу запрошувати лекторів, розширювати горизонти", – розповідає Тетяна Ващук.
"Ми запросили до співпраці всіх учителів старших класів з інших шкіл. Є вже перелік з понад 14 осіб, які готові працювати. Це сильні фахівці. Ми в них дуже зацікавлені, бо діти з інших закладів почуватимуться впевненіше, якщо буду бачити своїх вчителів", – каже Юрій Рошка.
Від теорії до практики: як працює профільне навчання
Навчальні плани ще не встигли повністю адаптувати під профільність. Але початок покладено. Наприклад, у математичному класі – 8 годин математики на тиждень, у природничому – 5 годин біології, 3 – хімії. Поступово зростає частка варіативного компонента.
"Сьогодні ми запускаємо старшу школу без готової моделі. Ми створюємо її з нуля, на ходу. Але це шанс. Треба відходити від моделі "все для всіх" і рухатися до змістовної спеціалізації та індивідуальної траєкторії навчання для кожного", – переконаний Юрій Рошка.
Володимир Яценко, учитель географії та фінансової грамотності, працює з профільними класами. За його словами, найбільша відмінність – у мотивації учнів.
"Діти прийшли мотивовані, готові до навчання. Вони знають, навіщо вони прийшли сюди", – каже педагог.
"У навчальному плані є 33 години граничного тижневого навантаження. Є базові предмети, є вибірково-обов'язкові. І завжди лишається 6 годин на варіювання", – пояснює механізм Тетяна Шевчук.
Очима учениці: адаптація та нові можливості
Катерина Шапран, учениця 10-В класу профілю іноземної філології, перейшла до ліцею з гімназії №6. Вона зізнається, що адаптація тривала три місяці.
Катерина Шапран
"Трішки було незвично, але я вже звикла й мені сподобалося. Я вибрала іноземну філологію, бо мені це більше до душі, та й зараз всюди потрібна англійська", – розповідає дівчина.
За словами Катерини, навантаження відчутне, але кероване: "Сім уроків на день, але в один день – вісім. Якщо вчитися й виконувати домашні завдання вчасно,а не відкладати, то встигаєш усе".
Дівчина планує стати перекладачем і додатково вивчає німецьку мову. Свій навчальний рік у академічному ліцеї вона оцінює на 8 з 10 балів.
Батьківський погляд: очікування та реальність
Наталія Калатинець, мати десятикласниці, обрала для дочки універсальний профіль. "Це був більше її вибір, бо я б хотіла математичний клас, але вона вирішила, що ще не готова", – розповідає жінка.
Наталія Калатинець
Основне очікування батьків – якісна підготовка до НМТ без додаткових витрат на репетиторів. "Хочеться вірити, що спрацює. Маю надію, що допоможе і будуть гарні результати", – каже пані Наталія.
Головне побоювання – адаптація до нового колективу – не виправдалося. За словами пані Наталії, дочка легко влилася в новий клас і звикла до вчителів.
Фінансування: держава плюс громада
За два роки існування, на створення академічного ліцею витратять понад 30 млн грн, з яких більша частина – це державні субвенції, а також кошти місцевого бюджету і співфінансування з різних джерел. Основні напрями витрат:
- модернізація харчоблока – 17,5 млн грн (4 млн – міський бюджет)
- створення навчального осередку з предмета «Захист України» – 2,05 млн грн (205 тис. – співфінансування з бюджету громади)
- обладнання профільних кабінетів – 5,5 млн грн (з них 550 тис. грн – з місцевого бюджету)
- ремонт навчальних приміщень – 1 млн грн (місцевий бюджет)
- закупівля сучасних меблів – 600 тис. грн (місцевий бюджет)
"Практично школа ніколи ще не мала таких коштів саме на матеріально-технічне оснащення. Це дозволяє не просто працювати, а творити – створювати якісне освітнє середовище для старшої школи. А ще – яскравий приклад тісної взаємодії школи – влади громади – очільників області", – зазначає директор Юрій Рошка.
Окрему увагу приділили створенню навчального осередку "Захист України" – сучасного простору для інтегрованого курсу, що охоплює базову військову підготовку, тактичну медицину, основи безпеки життєдіяльності та цивільного захисту. Осередок включає кілька функціональних зон: навчальну, тренувальну, демонстраційну.
"Цей осередок – не просто кабінет, це мультидисциплінарний простір. Тут з 1 січня уже вчаться старшокласники з усіх шкіл громади. Кожного місяця один день вони повністю перебувають у ліцеї, що працює як гарна реклама для нашого закладу", – пояснює директор ліцею.
У приміщенні обладнано сучасні мультимедійні засоби, манекени для практик надання домедичної допомоги й навіть тренажери для відпрацювання евакуації та основ тактичної підготовки.
"Це унікальний проєкт у масштабах громади. Ми отримали державне фінансування, але й громада співфінансувала. Це спільна інвестиція в безпеку і свідомість дітей", – додає Тетяна Ващук.
Фінансування стало можливим завдяки участі в державній програмі, а також готовності громади співінвестувати в стратегічний розвиток освіти.
У планах – цей осередок облаштувати повністю у сховищі закладу, щоб повітряна небезпека не відволікала дітей від навчання. Вже навіть є готовий проєкт, тож потрібно лише знайти кошти.
Досвід для інших
Звягель став одним із перших, хто тестує нову модель освіти з чітким розділенням початкової, середньої та старшої школи. Представники міста ділилися досвідом на обласному рівні та з іншими регіонами.
"Нас запросили як позитивний приклад створення академічного ліцею. Ми ділилися досвідом для інших областей України", – каже Тетяна Ващук.
Основні поради для інших громад:
- провести ретельну підготовчу роботу з громадськістю
- залучити експертів для підтримки процесу
- забезпечити фінансування та співпрацю з державою
- працювати з депутатським корпусом
- готувати кадровий резерв завчасно
Погляд у майбутнє
До 2027 року ліцей №1 повністю перетвориться на заклад старшої школи, який прийматиме учнів лише з 10-го класу. Планується розширення профілів – зокрема, створення спортивного напряму й інших, яких буде вимагати час.
"Попереду дуже багато роботи. Якщо все вийде успішно, ми забезпечимо широкий вибір профілів", – мріє директор про масштабування досвіду.
Володимир Яценко вважає профільну освіту у старшій школі необхідністю: "Не може дитина вивчати всі предмети й усе знати. Необхідно визначатися, ділити дітей за нахилами, за здібностями".
Звягельський ліцей доводить: реформа старшої школи можлива, але потребує часу, ресурсів та, найголовніше, розуміння всіх учасників освітнього процесу.
Цей матеріал створено у межах проєкту «Abo Edu: Upgrade School», що втілюється Агенцією медійного росту АБО у партнерстві з Швейцарсько-українським проєктом DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», що впроваджується в Україні консорціумом у складі ГО DOCCU та PHZH за підтримки Швейцарії. Погляди, висловлені у матеріалі, не можуть вважатись офіційною позицією партнерів.
