ПрАТ "Біоветфарм" відзначає річницю офіційного відкриття. Підприємство пройшло шлях від винокурні ХІХ століття до сучасного біотехнологічного виробництва.
Історією підприємства та цікавими фактами про нього поділилися у Звягельській бібліотеці.
Сьогодні, 15 вересня, згадуємо про одне із найстаріших підприємств нашого міста (в деяких джерелах – найстарішого) – підприємства, яке сьогодні носить назву ПрАТ "Біоветфарм", але за яким назва "завод кормових антибіотиків", мабуть, закріплена в пам’яті містян навічно.
Витоки: винокурня на березі Случі
15 вересня 1961 року відбулося його офіційне відкриття, хоча назва підприємства була офіційно змінена ще у серпні 1960 року.
Заснування заводу датується 40-ми роками ХІХ століття. На той час це невелика винокурня на мальовничому березі річки Случі в населеному пункті Новий Звягель (чи по-іншому Ново-Звягель) – передмісті, яке на той час належало родині Уварових-Мєзенцевих.
Можливо на певний час процес основного продукту призупинився, бо є інформація що на території винокурні на початку XX століття розміщувався створений місцевим поміщиком Борисом Мєзенцевим дитячий будинок, а Наталія Оржевська, яка була членом губернського правління з попередження дитячої безпритульності, інспектувала цей заклад і давала рекомендації щодо покращення його матеріального стану і виховного процесу.
В 1921-1923 роках проведено першу реконструкцію та випуску першої продукції – спирту.
Радіоактивні джерела води
Цікавий матеріал міститься у статті "Раціонально використати радіоактивні джерела" в місцевій газеті від 11 лютого 1939 року: "На території Новоград-Волинського спиртозаводу є два радіоактивних джерела… Ці радіофіковані джерела можуть дати за добу 10-12 тисяч відер води. До цього часу ця цінна вода використовується по-хижацькому. Джерело №2 спиртзавод використовує на виробничі потреби, а з джерела №1 вода подається насосом у водорозбірну будку, звідки її беруть на різні потреби. Лише кілька водовозів у брудних бочках розвозять цю воду по місту і беруть за відро по 20-25 коп., у той час, коли водокачка відпускає по 3 коп. за відро".
Воєнні роки та відновлення
У роки Другої світової війни завод був зруйнований, але відразу після визволення в 1944 році – відновлений. Сировиною для виробництва спирту була картопля і щоб налагодити виробництво в 1944-1945 роках на підприємстві приймали від населення сушену картоплю (за 1 кг картоплі видавалося 300 грамів солі).
В 50-х роках після інтенсивної експлуатації обладнання завод періодично ставився на капітальний ремонт. Відновлювальними роботами керував головний інженер І. Маламуд. Для працівників заводу збудовано 8-квартирний житловий будинок, для потреб виробництва – автомобільний гараж і майстерня. У 1959 році впроваджено поточний процес виробництва спирту.
Історичний поворот та розширення виробництва
У 1961 році була проведена друга масштабна реконструкція підприємства зі зміною профілю виробництва на випуск мікробіологічної продукції, а саме: виробництво антибіотиків для ветеринарії – на їх основі препаратів Біовіт і Уровіт. З цього часу завод відомий як "Новоград-Волинський завод кормових антибіотиків".
В 1984 році вперше в Україні освоєно виробництво настоянок женьшеню і родіоли рожевої, біомаса для яких отримана з використанням технологій культури тканин, прогресивної для того часу.
1990-ті роки характеризуються пошуком нових напрямків розвитку. Таким напрямком стало освоєння виробництва антипаразитарних препаратів на основі авермектинів (природних біологічних сполук, які виробляються ґрунтовими мікроорганізмами).
Сучасна епоха
Наступним етапом у житті підприємства було заснування в 1998 році відкритого акціонерного товариства "Біоветфарм", яке в 2011 році було перейменовано в публічне акціонерне товариство (ПАТ "Біоветфарм"), а з 2016 перейменовано в ПрАТ "Біоветфарм".
З 2008 по 2011 рік проведено технічне переозброєння виробництва.
З 2012 року ведуться роботи з освоєння технології виробництва препаратів на основі мікроорганізмів та їх продуктів життєдіяльності: біорегуляторів росту рослин, утилізаторів органічних відходів.
ПАТ "Біоветфарм" у виборі своєї стратегії розвитку керується принципом: виробництво екологічно безпечних препаратів природного походження.
