На Житомирщині дедалі частіше фіксують гриб-баран (Grifola frondosa) – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Попри його їстівність та лікувальні властивості, збирання цього гриба заборонене законом і карається штрафами до 3650 гривень або навіть позбавленням волі.
Про це Суспільному розповів біолог Іван Хом'як.
За його словами, гриб-баран має широкий ареал, але залишається нечисленним, тому занесений до Червоної книги України.
"Рідкісний гриб-баран (Grifola frondosa) – вид, який науковці відносять до рідкісних і малочисельних на території України. Його офіційно зафіксували в Івано-Франківській, Донецькій, Житомирській, Чернівецькій, Чернігівській та Хмельницькій областях. У грудні 2002 року ми спільно з Департаментом екології, зокрема, з начальником відділу природоохоронної справи Євгеном Никончуком, описали в "Українському журналі природничих наук" знахідки цього гриба. Тоді ми підтвердили, що гриб має дуже широкий ареал – його знаходять у багатьох країнах: Австралії, Франції, на Тибеті, у Японії, Індії. Але на території України він трапляється рідко, тому й занесений до Червоної книги як зникаючий вид", – розповів біолог.
За словами Івана Хом'яка, кожні десять років статус виду переглядають, і наступна оцінка запланована на 2029 рік.
"Чи залишиться цей гриб у Червоній книзі – поки невідомо. Зараз ми знаходимо його у багатьох місцях в області. Наприклад, під час дослідження, коли створювали гідрологічний заказник, ми виявили досить велику його популяцію. Це гриб, який часто росте на мертвій деревині, адже проникає туди через коріння. А оскільки останніми роками ліси підсихають, можливо, саме через це він поширився активніше", – зазначив біолог.
За словами науковця, на Житомирщині гриб-баран зустрічається навіть неподалік обласного центру.
"Я бачив його за 2–3 кілометри від Житомира. Також він трапляється на півночі області, у Словечанській громаді – там він росте на території заказника. Фактично у кожній громаді можна знайти цей вид", – додав Іван Хом'як.
Іван Хом'як пояснив, що гриб має важливе значення для лісових екосистем, адже бере участь у процесах розкладання деревини.
"Гриб-баран ніби невеликий паразит, але частіше поводиться як сапротроф – тобто живиться мертвою органікою. Завдяки цьому він допомагає швидше повертати енергію в екосистему. Проте іноді може з'являтися і на ще живих, але вже ослаблених деревах, викликаючи буру серцевинну гниль. Через це важко сказати, чи він приходить до дерева і заражає його, чи він приходить до вже зараженого дерева. Сприяє проникненню збудника наявність ран на стовбурі та коренях", – розповів Іван Хом'як.
Фахівець також застеріг, що через зацікавлення грибом у наукових і медичних колах за кордоном, зокрема в Японії, Південній Кореї та Китаї, зростає ризик його збору в Україні.
"Цей вид зараз активно вивчають у світі через його можливі лікувальні властивості. Існує небезпека, що люди почнуть його збирати як їстівний або лікувальний гриб. Але робити цього не можна, бо він занесений до Червоної книги", – пояснив еколог.
За законодавством, у місцях, де зафіксовано гриб-баран, заборонено будь-які лісогосподарські роботи – вирубку дерев, пошкодження ґрунту чи зміни природного середовища.
"Якщо у лісі виявили червонокнижний вид, то навіть за наявності дозволу на вирубку лісники мають обійти це місце. Оселище гриба повинне залишатися непорушним", – зауважив Іван Хом'як.
Порушення цих правил може мати правові наслідки.
"Якщо працівники Державної екологічної інспекції або лісового господарства зафіксують порушення, то передбачена адміністративна відповідальність. А при повторних випадках – навіть кримінальна, до чотирьох років позбавлення волі", – сказав еколог.
Державна інспекторка з охорони навколишнього природного середовища Поліського округу Тетяна Венгловська розповіла, що оскільки гриб-баран занесений до Червоної книги України, то за його збирання законодавством передбачено покарання.
"Накладається адміністративне стягнення від 510 до 1700 гривень. Однак якщо порушення відбувається на території природно-заповідного фонду або в межах території, що охороняється міжнародними угодами, то штраф збільшується:
- мінімальний становить 1700 гривень;
- максимальний – 3650 гривень. Кримінальна відповідальність може настати, якщо збір гриба здійснюється у великих обсягах. Проте на території Житомирщини цей гриб не зустрічається у великих кількостях", – повідомила Тетяна Венгловська.
Місцева грибниця Людмила Журавська розповіла Суспільному, що на Поліссі гриб-баран має кілька народних назв.
"Грибами-баранами поліщуки називають кілька видів їстівних ксилотрофів. На сході цей гриб відомий як мейтаке, що з японської перекладається як "танцюючий гриб". А в Карпатах його називають "овечою головою". У наукових джерелах він фігурує як грифола кучерява або трутовик розгалужений", – пояснила грибниця.
За словами Людмили Журавської, гриб має характерний вигляд.
"Ідеш лісом і раптом бачиш на дубовому пеньку щось схоже на живе створіння – кучерявий "баранець". Від одного товстого кореня відходять десятки пелюсток – сіро-білих, світло-коричневих. Пахне він дуже приємно, особливо коли висохне", – розповіла Людмила.
Грибниця розповіла, що 10 разів знаходила на Житомирщині цей гриб, а одного разу знайшла "барана" вагою близько 16 кілограмів.
"Тоді була засуха, ми вже йшли з лісу з порожніми кошиками. І раптом мене щось ніби покликало назад. Я зайшла в кущі – і побачила величезний гриб на дубовому пеньку. Це був гриб-баран. Такий велетень трапляється раз у житті", – пригадала Людмила Журавська.
За її словами, у народній медицині Сходу цей гриб використовують здавна.
"Ще в часи династії Хань (206 рік до нашої ери) мейтаке застосовували, щоб поліпшити роботу селезінки, вилікувати шлунок, геморой, нормалізувати сон. А у феодальній Японії за нього навіть платили сріблом – стільки, скільки важив гриб", – розповіла Людмила Журавська.
Вона додала, що нині вчені досліджують лікувальні властивості цього гриба в Японії, Південній Кореї та Китаї.
"Гриб використовують як допоміжний засіб при онкологічних, гормональних та імунних порушеннях. Кажуть, мейтаке допомагає при діабеті, знижує холестерин, підтримує печінку, а також пом'якшує клімактеричні прояви у жінок", – додала грибниця.
